Проблема злочину в українській дитячій літературі другої половини ХІХ–початку ХХ ст.: психоаналітичний аспект

Сірук, В.

Проаналізовано твори українських письменників, у яких ідеться про складний світ дитини, її розвиток, моральне падіння, катарсис, почуття провини. Основою для літературно-критичних міркувань стала проблема схильності дитини до злочину, її нерозважливість, каяття, вплив переживань на подальше життя. Залучення до аналізу не лише літературознавчого інструментарію, а й психоаналізу сприяло виявленню мотиваційних аспектів у діяльності особистості, руйнівних процесів у дитячій психіці. Увагу закцентовано на описах зовнішності персонажа, його внутрішніх монологах, галюцинаціях, що дає змогу глибше пізнати світосприйняття дитини. І. Франко, А. Кримський, В. Підмогильний своїми творами виразно засвідчили творчу спроможність через художні образи пізнавати внутрішній світ дитини, бачити першооснову біологічного в поведінці, учинок загалом у житті індивіда.

Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"


	Наукова періодика України		Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки