Розглянуто типи образних структур, які художньо втілюють архетипний мотив двійництва в повістях І. Франка. Виокремлено синтаксичні та семантичні типи формування означеного мотиву. Часте вдавання до образів двійників (змалювання образів-антиподів, бестіарних і пародійних двійників центральних персонажів творів, різні види семантичного подвоєння змодельованої у творах реальності за допомогою прийому сну, тропічних засобів та ін.) обгрунтовано окремими фактами біографії письменника, його приходом у літературу на хвилі зацікавлення романтизмом, науковими студіями актуальних тогочасних проблем у галузі психології та психіатрії (зокрема поняттями верхньої й нижньої свідомості, психологічної дисоціації, проекції), поєднанням культу пізнання з чуттєво-інтуїтивними осягненнями світу.

  Повний текст PDF - 282.124 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"