Досліджено проблему сприйняття творчості Т. Шевченка та Л. Українки публіцистом, літературним критиком, дисидентом Є. Сверстюком. Доведено тезу про те, що, руйнуючи сформований радянським шевченкознавством образ поета-революціонера, критик творить свій міф, у якому Т. Шевченко постає національним пророком, здатним осягнути істину, справжнє життя якого - у вічності. Комунікативна мета автора - досягнути змін у способі мислення й сприйнятті реципієнта; спонукати читача поглянути на сучасність під іншим кутом зору. Обгрунтовано тезу про те, що критик творив свій героїчний міф Л. Українки, на противагу заідеологізованому образу класика у версії радянського літературознавства. Основною функцією цих міфів постає їхня здатність бути комунікативною системою, повідомленням, у якому сконцентровано героїчний потенціал минулого та яке наділене здатністю позитивно вплинути на сучасність, руйнуючи ідеологічний дискурс тоталітаризму.

  Повний текст PDF - 267.951 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"