Виокремлено й розглянуто 3 основних етапи формування біографічного методу в українському літературознавстві: перший - етап зародження, представлений дослідженнями М. Максимовича та М. Костомарова; другий - етап становлення, презентований статтями П. Куліша; третій - етап утвердження, пов'язаний із входженням у літературознавчий дискурс багатоаспектних досліджень І. Франка. На початковому етапі формування біографічного методу надані в літературно-критичних працях авторські "життєписи" виконували суто інформативну функцію - представляли життєвий шлях письменника, однак не увиразнювали його "літературного портрета" - жодним чином не відстежували специфіки впливу біографії на творчість. На другому етапі дослідники літератури стали звертати увагу на зв'язок біографічних фактів із творчим доробком митця, проте лише третій період формування біографічного методу ознаменований виробленням власне наукового підходу до вивчення біографій: усвідомлено вплив біографії на змістовий (тематика, проблематика, хронотоп, герої-персонажі) та формальний (поетикально-стильові особливості) рівні твору, до обгрунтування літературознавчих теорій залучено показові факти з життя письменника, розпочато осмислення проблеми психології творчості тощо. Біографічний метод став плацдармом для виникнення психоаналітичних концепцій на початку XX ст.

  Повний текст PDF - 214.785 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"