Досліджено домінанти педагогічної рефлексії у прозі Костянтини Малицької (Віра Лебедова, Чайка Дністрова). Зокрема, визначено семантику поняття "педагог", з'ясовано головні аспекти навчально-виховної діяльності, виокремлено особливості нарації та постать наратора у художніх творах письменниці, розкрито авторську візію педагогіки як постійного процесу самовдосконалення людини. Костянтина Іванівна втілює багаторівневість образу вихователя: від матері-батька, народного вчителя, представників вищої школи до символічних втілень у пісні, книзі, природі. Вона часто вдається до використання антиномічних пар, аби виявити суть індивідуальності. Письменниця залучає проекцію особистісного на соціальне, національне і загальнолюдське. Так, у долі осібного персонажа відображено певне явище, яке набуває комплексного висвітлення під час аналізу тематики та проблематики циклів письменниці.

  Повний текст PDF - 159.372 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"