Досліджено вплив вмісту дисперсних наповнювачів MoS2 та Mg3Si4O10(OH)2 на руйнівні напруження при згинанні (-зг), модуль пружності (E) та ударну в'язкість (W) епоксикомпозитів. Встановлено, що дисперсність і природа наповнювачів визначає їх критичний вміст у зв'язувачі. Доведено, що для формування композитів з поліпшеними фізико-механічними властивостями необхідно у епоксидний олігомер ЕД-20 (100 мас.ч.) вводити наповнювач дисульфід молібдену або тальку за вмісту q = 5 - 5 мас.ч. У такому випадку формуються матеріали з поліпшеними властивостями. Додатково встановлено, що одержані показники ударної в'язкості композитів при введені у зв'язувач дисульфіду молібдену збільшуються порівняно з епоксидною матрицею у 2 рази. При цьому максимальною здатністю протидіяти ударним навантаженням і його тріщиностійкості відзначається композитний матеріал за вмісту наповнювача q = 5 мас.ч. Слід зазначити, що при розробці захисних покриттів ефективність, надійність і тривалий час експлуатації досягають створенням багатошарових композитів. Тому доцільно використовувати композит у комплексі наповнений частками дисульфіду молібдену чи мікротальку за оптимального вмісту і наночасток. Підтвердженням результатів дослідження фізико-механічних властивостей матеріалів є аналіз фрактограм зламу композитів. Показано, що у матеріалах з недостатньою чи надмірною кількістю дисперсних часток спостерігали концентратори напружень. Це, у свою чергу призводить до швидкого старіння і передчасного руйнування композитів.

  Повний текст PDF - 951.206 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"