Більшість газових і газоконденсатних покладів на родовищах Передкарпаття перебувають на завершальній стадії видобування вуглеводнів. Дорозробка їх ускладнюється виснаженням пластової енергії, низькодебітністю та обводненням свердловин, погіршенням стану привибійної зони пласта і значними тисками на устях свердловин. Наведено можливі напрямки підвищення коефіцієнта кінцевого газовилучення виснажених газових покладів. На прикладі виснаженого покладу горизонту ВД-13 Залужанського газоконденсатного родовища досліджена можливість підвищення кінцевого коефіцієнта газовилучення за рахунок зниження тиску на устях свердловин, оброблення привибійних зон пласта з метою зменшення коефіцієнтів фільтраційних опорів А і В і забезпечення стабільної експлуатації низькодебітних обводнених свердловин. За результатами аналізу процесу розробки покладу уточнено початкові запаси газу і прогнозне значення кінцевого коефіцієнта газовилучення різними методами. За результатами теоретичних досліджень оцінено вплив на кінцевий коефіцієнт газовилучення ступеня зниження коефіцієнтів фільтраційних опорів привибійної зони пласта А і В, тиску на устях свердловин і мінімально рентабельного дебіту газу. Встановлено оптимальні значення досліджуваних визначальних параметрів для умов покладу горизонту ВД-13. Результати виконаних досліджень свідчать, що за рахунок зниження коефіцієнтів фільтраційних опорів А і В і тиску на устях свердловин і забезпечення стабільної роботи низькодебітних обводнених свердловин можна підвищити кінцевий коефіцієнт газовилучення покладу горизонту ВД-13 з прогнозного значення 72,215 % за існуючої системи розробки до значення близько 90 %.

  Повний текст PDF - 322.958 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"