Визначення коефіцієнта гранулярної пористості є однією із основних задач свердловинної геофізики, яка розв'язується за даними окремо акустичних, радіоактивних, електричних методів каротажу, а також комплексного їх використання. Проте, акустичний каротаж продовжує залишатися основним методом визначення пористості гірських порід. Для кількісної інтерпретації матеріалів акустичного каротажу використання рівняння середнього часу без відомостей про інтервальний час розповсюдження повздовжньої хвилі в скелеті породи практично неможливо. Параметр інтервального часу в скелеті породи для однотипних порід-колекторів змінюється в достатньо широких межах. Продемонстровано мінливість параметра інтервального часу розповсюдження повздовжньої хвилі в скелеті породи для однотипних порід-колекторів не тільки різних родовищ та стратиграфічних одиниць, але й різноглибинних відкладів одного віку. Використання узагальнених величин цього параметра може призвести до значних похибок під час визначення пористості. Тому на стадії оперативної інтерпретації за відсутності кернових даних виникає необхідність оцінки інтервального часу повздовжньої хвилі в скелеті породи для конкретних відкладів, які пройшла свердловина. З метою оцінки зазначеного параметра розв'язано обернену задачу - для відомої пористості та інтервальних часів розповсюдження повздовжньої хвилі в породі та флюїді з рівняння середнього часу визначено інтервальний час в скелеті породи. Для визначення пористості порід застосовано метод електрометрії. Одержані значення інтервальних часів проходження хвилі в скелеті породи за даними електрометрії та акустичного каротажу практично збігаються з одержаними за коефіцієнтами пористості для кернового матеріалу.

  Повний текст PDF - 329.96 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"