Деформації металевого трубопроводу у ґрунтах, що набрякають

Онищенко, В. О.; Зоценко, М. Л.; Шлапак, Л. С.; Зімін, О. Л.

На дослідній ділянці магістрального трубопроводу, яка розташована на Керченському півострові Криму, проведено польові і лабораторні дослідження властивостей набрякання караганських і конкських неогенових глин. Польові дослідження проводилися на ділянці металевого трубопроводу і полягали у тривалому спостереженні за його деформуванням внаслідок зволоження грунтової основи атмосферними водами за допомогою повторного нівелювання поверхневих марок III класом точності за профілем трубопроводу. Лабораторні дослідження неогенових глин полягали у визначенні їх петрографічних особливостей та характеристик набрякання. Глиниста фракція глин складена переважно монтморилонітом, який має рухливу електронну гратку, що розширюється у міру зволоження. Глиниста фракція складала близько 85 %. Глини характеризуються високим вмістом тонкодисперсної фракції (менше 0,001 мм), за теплотою зволоження вони відносяться до середньогідрофільних порід, а їх тонкодисперсна фракція є високогідрофільною. Внаслідок проведених натурних досліджень встановлено максимальне значення піднімання трубопроводу під час набрякання караганських і конкських глин. Одержані результати близькі до тих, що були розраховані за нормативною методикою з використанням даних лабораторних досліджень. Встановлено також, що караганські глини значно більше набрякають, ніж конкські. Також доведено, що за відсутності зворотного засипання деформація набрякання грунтової основи внаслідок атмосферного зволоження удвічі більша, ніж за її наявності. Під час складання розрахункових схем у процесі проектування конструкцій трубопроводів, які споруджуються у районах розповсюдження грунтів, що набрякають, слід враховувати можливі нерівномірності деформацій за довжиною труби, які за певних умов можуть призвести до значної концентрації тисків на трубу.


	Наукова періодика України		Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу