Досліджено вторинні зміни порожнинного простору глибокозанурених порід-колекторів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину (ВЗПКП). У результаті вивчення та аналізу кернового матеріалу з глибоких і надглибоких свердловин ВЗПКП встановлено, що формування зон постседиментаційного розущільнення порід та, відповідно, покращання фільтраційно-ємнісних властивостей піщано-алевритових колекторів з аномально високими значеннями їх пористості та проникності зумовлене розташуванням свердловин в районі активної тектонічної діяльності з широким розвитком диз'юнктивних порушень. А відповідне формування вторинного пустотного простору пов'язано з випереджуючим фронтом вуглекислоти, яка поступає в колектор по ослаблених (тріщинуватих) зонах. Доведено, що головними критеріями потенційного прогнозу вторинної пористості на великих глибинах є присутність у розрізі окремих зон з підвищеною пористістю, проникністю та розущільненістю порід на загальному тлі закономірного погіршення колекторських властивостей з глибиною. Прогнозування та картування зон постседиментаційного розущільнення порід як перспективних об'єктів пошуку скупчень нафти та газу на великих глибинах необхідно проводити шляхом комплексування всього наявного геолого-геофізичного матеріалу з залученням даних мінерало-петрографічних, петрофізичних і гідрохімічних досліджень. Під час буріння свердловин необхідно не допускати різкого зниження протитиску на пласт, щоб запобігти незворотному закриттю тріщин, що і є причиною короткотривалих фонтанувань (по декілька тонн на добу) з надглибоких свердловин прогину під час їх випробування.

  Повний текст PDF - 1.161 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"