Зазначено, що існуючі методи розрахунку локального значення інтенсивності аварій є досить складними та мають обмеження щодо застосування, що перешкоджає поданню результатів таких досліджень в узагальненій, зручній для використання формі. Механізм оцінювання ризику можна реалізувати на базі методичного підходу, що передбачає процедуру розбиття колони НКТ на характерні ділянки з визначенням очікуваної інтенсивності аварій на кожній із них, та з урахуванням кінцевої множини чинників, що впливають на її значення. Із аналізу статистичних даних виведено 12 груп чинників впливу (ЧВ) із диференціацією відносних "внесків" цих груп у спільний масив аварій, що обчислюється за допомогою вагових коефіцієнтів. Розбиття колони НКТ на ділянки здійснюється послідовно та незалежно за кожним ЧВ. Суть пропонованої методики полягає в тому, що на кожній ділянці колони визначається значення власного інтегрального коефіцієнта впливу, який вказує, у скільки разів локальна інтенсивність аварій, розрахована як добуток двох коефіцієнтів впливу: локального та "діаметрального", відрізняється від <$E gamma sub cp>. Розрахунок за кінцевою формулою локальних значень інтенсивності аварій для кожної ділянки колони дає можливість одержати розподіл питомої частоти аварій по довжині колони <$E gamma sub PI (x)>. Одержана аналітична залежність є теоретичною основою для подальшої розробки та вдосконалення методів розрахунку локального значення інтенсивності аварій під час експлуатації нафтогазового обладнання.

  Повний текст PDF - 203.176 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"