Розглянуто проблему доступності освіти в рамках сталого розвитку. Основна гіпотеза полягає в тому, що освіта як довготривалий процес, який будує мостик між попереднім досвідом та новими підходами і гарантує безперервність у створенні та розповсюдженні знань, повинен бути фундаментальним пунктом для сталого розвитку незалежно від рівня соціально-економічного розвитку країни. Основну увагу приділено аналізу доступності освіти в Україні, яка зазнала впливу демографічних проблем, економічної нестабільності та радянських традицій у сфері освіти, що потребує довготривалого часу. Підсумовано поточну ситуацію і пропонує рекомендації щодо розв'язання сучасних проблем. Дослідження зосереджувалося на витратах уряду (місцевих та державних) та громадян, які виховують дітей, які потребують освітніх послуг. Фінансові аспекти важливі, тому що вони створюють підгрунтя для маніпуляцій з зору, і вони значно відрізняються від території до території, кількості дітей та економічних можливостей батьків. Загальний аналіз свідчить, що загалом кожна дитина на кожному рівні освітньої системи отримує більше від державного бюджету, ніж від батьків (не беручи до уваги тих, хто може платити за приватну освіту в кращих школах і дитячих садах для своїх дітей). Доведено, що Україна має потужну основу для сталого розвитку в довгостроковому періоді через доступність освіти для всіх громадян. Сформульовано основні у забезпечені доступу до освітніх послуг: економічно-фінансові, інфраструктурні, побутово-стереотипні, психологічно-суспільні, традиційно-бездіяльні, побутові. Висновки та рекомендації доповіді були зосереджені на способах впливу громадян на систему та початку, мотивації та моніторингу змін.

  Повний текст PDF - 543.635 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"