Наведено результати дослідження впливу традиційної та генетично модифікованої сої в складі раціону зі вмістом 20 % на постнатальний розвиток щурів у двох поколіннях. Проведено підрахунок кількості живих і мертвих нащадків, визначено середню величину приплоду, візуально фіксовано загальний фізичний розвиток, обраховано виживаність, виміряно масу тіла. Результати досліджень свідчать про відсутність негативного впливу термічно оброблених генетично модифікованих соєвих бобів на репродуктивні функції щурів і розвиток нащадків першого і другого поколінь. Проведено порівняння постнатального розвитку щурів дослідних і контрольної груп для першого та другого поколінь. Статистично не виявлено вірогідної різниці між досліджуваними групами. Показники знаходились у межах фізіологічних норм, характерних для даних тварин. Разом з тим, виявили тенденцію до зменшення кількості щуренят у підсисному віці в групах, які одержували генетично модифіковану сою.Значне розповсюдження і широке використання у харчуванні людей і годівлі тварин продукції, виготовленої із генетично модифікованої сої, може стати причиною виникнення патологічних змін у їх організмах. Для створення чіткого уявлення про віддалені наслідки впливу на живі організми генно модифікованих рослин і харчових продуктів зі вмістом ГМО необхідні тривалі багатосторонні дослідження. Мета роботи - вивчення впливу нативної та генетично модифікованої сої на функціональний стан нирок досліджуваних лабораторних тварин. Дослід провели на трьох поколіннях самок щурів лінії Вістар, розподілених на 3 групи - контрольну, дослідну 1, дослідну 2. Тварини контрольної групи одержували стандартний віварійний корм. Щури дослідних груп одержували стандартний раціон із заміною 35 % його за протеїном на боби нативної та трансгенної сої відповідно. Через 12 міс споживання експериментального раціону оцінювали функціональний стан нирок тварин за показниками екскреторної, іонорегулювальної, кислотновидільної функцій за умов спонтанного діурезу. Виявлено зростання питної активності у першій та другій дослідних групах усіх трьох поколінь; зростання показників концентрації та екскреції ендогенного креатиніну у сечі самок щурів всіх поколінь в обох досліджуваних групах; зростання показників вмісту креатиніну та сечовини в сироватці крові самок щурів, які вживали ГМ-сою, у порівнянні з тваринами, які одержували нативну сою, і тваринами контрольної групи зі збереженням цих змін у трьох поколіннях. Виявлено відсутність суттєвих змін у показниках іонорегулювaльної функції нирок у статевозрілих самок щурів трьох поколінь в обох групах дослідних тварин; відсутність помітних зрушень показників рівня електролітів у сироватці крові самок щурів трьох поколінь у досліджуваних групах тварин, які споживали традиційну і трансгенну сою.

  Повний текст PDF - 379.002 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"