Розглянуто перспективу застосування нових індол-вмісних конденсованих тетрациклічних сполук, що призводить до змінення інфекційних властивостей ДНК- та РНК-вмісних вірусів у системі in vitro на моделі перещеплюваних культур клітин тварин (BHK-21, СНЕВ, SK-6) за застосування їх у 5-ти схемах. Встановлено, що частина досліджуваних похідних індолу діють тільки в окремих схемах застосування або культурах клітин, а інші - в різних. Виявлено для деяких тестованих похідних індолу (із 50-ти досліджених) значну противірусну активність (зі зниженням титру вірусів у діапазоні від 1,51 +- 0,06 до 5,38 +- 0,09 lg ТЦД₅₀/см³) у разі застосування у двох і більше системах культивування, що свідчить про суттєвий біологічний ефект. Встановлено, що 18 похідних індолу мають здатність знижувати інфекційну активність обох груп вірусів, як ДНК-вмісного герпес-вірусу (на прикладі вірусу хвороби Ауєскі), так і РНК-вмісного вірусу (на прикладі вірусу трансмісивного гастроентериту свиней), що надає підстави для проведення клінічних випробувань нових хімічних сполук як кандидатів у противірусні препарати.

  Повний текст PDF - 377.559 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"