Мета роботи - визначити ефективність застосування методики протезування із застосуванням дискретної мезоструктури при протезуванні на ангулярних імплантатах, оцінити кореляційну залежність стану анатомічних структур від зовнішніх і внутрішніх факторів впливу. Протезування на ангулярних імплантатах здійснили, застосовуючи тангенціальні мезоструктури з дискретністю фіксації. Проведено візуальний рентгенологічний методологічний моніторинг стану ортопедичних конструкцій. Визначили доцільність застосування ортопедичної конструкції з дискретністю фіксації. Для облицювання мезоструктур застосували полімерну кераміку (композито-кераміку, композит). Для порівняльного аналізу застосували зіставну методику протезування на імплантатах, застосовану при вузькому розміщенні прилеглих зубів та встановлених імплантатах D 2.8 мм. У динаміці дослідження простежили ряд корелятивних зв'язків між показниками стану кісткової тканини коміркового відростка та внутрішніми і зовнішніми факторами. Протягом 3-місячного спостереження у пацієнтів основної групи не було скарг. Зміни у ясенних тканинах та проблеми із подальшим протезуванням визначалися із вірогідно меншою частотою. В основній та контрольній групах ширина коміркового відростка після протезування вірогідно не відрізнялась для обох груп. Подібне спостерігали при оцінці вертикальної резорбції кісткової тканини. У динаміці спостережень простежили такі закономірності: із захворюваннями щитоподібної залози негативно корелював показник пропозиції кістки (r = -0,44, p << 0,05) та площі зрізу кістки (r = -0,39, p << 0,05). Цей ефект ймовірно пов'язаний не з самою щитоподібною залозою, а з паращитоподібними залозами, які регулюють обмін кальцію, і кровообіг яких може порушуватися при патології в цій зоні. Наявність у пацієнта надмірної маси тіла або ожиріння (показник ІМТ понад 25 кг/м<^>2) мав негативну кореляцію з вертикальним розміром коміркової кістки у динаміці (r = -0,43, p << 0,05). Він позитивно асоціював із типом кістки - у таких пацієнтів переважав 3-й та 4-й типи кістки (r = -0,46, p << 0,05). Зміни менструального циклу та початок менопаузи також негативно впливали на стан кістки в жінок, корелюючи зі щільністю кістки (r = -0,41, p << 0,05) та площею зрізу кістки (r = -0,33, p << 0,05). Висота коміркової кістки, її ширина та площа зрізу в жінок у динаміці зменшувалися більшою мірою, ніж у чоловіків. Про це свідчать негативні корелятивні зв'язки з шириною гребеня (r = -0,39, p << 0,05) та площею зрізу кістки (r = -0,41, p << 0,05). Із віком пацієнтів були асоційовані показники площі зрізу кістки (r = -0,38, p << 0,05), товщини окістя (r = -0,37, p << 0,05) та глибини кишень краю ясен (r = 0,54, p << 0,05). В результаті аналізу встановлено причинну залежність. Висновки: запропонований метод оптимізує процес ортопедичної реабілітації та рекомендований до клінічного застосування з метою збереження коміркового відростка і максимально сприятливих умов для реалізації власного остеогенного потенціалу.

  Повний текст PDF - 754.834 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"