Мета роботи - визначити в експерименті інтенсивність утворення біоплівки на титанових та оксид цирконієвих поверхнях. Мікробіологічне дослідження in vitro полягало у приготуванні суспензій з трьох мікроорганізмів (Str. mitis, St. aureus та C. albicans), у які поміщали титанові та цирконієві диски на 24 год та висівали на різні поживні середовища залежно від штаму бактерій. Для Str. mitis та C. albicans проводили трансмісійну електронну мікроскопію з метою візуалізації мікроорганізмів під різним збільшенням. Статистичний аналіз результатів мікробіологічного дослідження in vitro проводили з використанням програми GraphPad InStat 3. Оцінювали кількість колоній у КУО/мл на кожній експериментальній поверхні у різних групах. У разі посіву Str. mitis на середовище MSA одержали такі результати: найменше бактерій було на механічно полірованому титані та з невеликим відривом на оксиді цирконію, а найбільше - на поверхні дисків з нітриду титану. Після механічного очищення росту мікроорганізмів не було на жодній поверхні дисків. У разі посіву Candida albicans на середовище Сабуро найменше колоній спостерігали на поверхні з нітриду титану, а найбільше - на піскоструминно обробленій і кислотно протравленій (ПОКП) поверхні та механічно полірованому титані. Після очищення щіточкою відзначали ріст лише на ПОКП-поверхні. За посіву Staphylococcus aureus на жовтково-сольовий агар ріст колоній спостерігали лише на ПОКП-поверхні. Після очищення щіткою росту не було на жодній поверхні. Висновки: найменше заселення мікроорганізмами простежується на поверхні оксиду цирконію (p << 0,05), саме тому з цього матеріалу рекомендовано виготовляти супраосальні елементи імплантатів. Надмірна кількість умовно-патогенної мікрофлори у вигляді Str. mitis, St. aureus та C. albicans на поверхні імплантатів призводить до коагрегації патогенних бактерій і, як наслідок, може спричинити періімплантит та подальшу втрату імплантату.Мета роботи - вивчити інтенсивність утворення біоплівки на оксид цирконієвих опорних елементах імплантатів на прикладі полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі та бактеріальних посівів. У досліді взяли участь пацієнти, яким було встановлено оксид цирконієві абатменти. Дослідження проведено у три етапи, де на кожному етапі-відвідуванні забирали біоматеріал для проведення ПЛР в реальному часі та бактеріальних посівів. На першому відвідуванні забір біоматеріалу проведено навколо зуба. Друге відвідування відбулося після встановлення абатментів в порожнині рота, забір матеріалу проведено з періімплантної борозни навколо оксид цирконієвих опорних структур імплантатів. На третьому відвідуванні, через три місяці після встановлення абатментів, проведено ідентичний забір матеріалу навколо абатментів. Всього було проведено 42 ПЛР в реальному часі та 42 бактеріальні посіви. Реєстрація та облік результатів ПЛР проводилися автоматично з використанням ПЗ RealTime_PCR для ампліфікаторів детектуючих. Інтерпретували результати згідно зі стандартною таблицею кількості мікроорганізмів у біотопі пародонтальної кишені. Порівняння кількості виявлення мікроорганізмів при ПЛР в реальному часі показало, що під час другого відвідування, коли біоматеріал забирали з періімплантної борозни навколо оксид цирконієвих абатментів, було виявлено значно меншу кількість бактерій, ніж на зубі під час першого відвідування. Проте, під час третього відвідування кількість цих мікроорганізмів навколо оксиду цирконію зростала і була близькою до показників, які одержували навколо зубів під час першого відвідування. Однак, результати ПЛР за стандартними показниками відповідали нормі. Лише у двох пацієнтів виявили більшу кількість пародонтопатогенів. Висновки: результати бактеріальних посівів та полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі, де кількісно оцінювали загалом 15 видів бактерій, показали незначну інтенсивність утворення біоплівки на оксид цирконієвих опорних елементах імплантатів порівняно з показниками навколо зубів. Кількість виявлених пародонтопатогенів, які спричиняють запалення періімплантних тканин, не перевищувала норми. Результати проведеного дослідження підтверджують позитивні гігієнічні властивості оксиду цирконію.

  Повний текст PDF - 334.405 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"