Наукова періодика України Наукові праці Національного університету харчових технологій


Боднар О. В. 
Мікроорганізми як продуценти інтерферонів І та ІІ типу: сучасний стан досліджень / О. В. Боднар, О. І. Скроцька // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2019. - Т. 25, № 5. - С. 31-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2019_25_5_5
Інтерферони (ІФН) продукуються різними клітинами організму та володіють противірусною, протипухлинною, антибактеріальною та імуномодулювальною дією. Різні типи ІФН характеризуються певними відмінностями в структурі, молекулярній масі та за функціональною активністю. На сьогодні розроблені різні способи отримання ІФН. При цьому найпоширенішим є виробництво ІФН із використанням мікроорганізмів, тому мета огляду - аналіз сучасної наукової літератури, у якій описано способи отримання різних типів інтерферонів із використанням бактерій, дріжджів, грибів та одноклітинних водоростей. Розглянуто продукцію інтерферонів I та II типу (<$Ealpha>-ІФН, <$Ebeta>-ІФН, <$Eepsilon>-ІФН, <$Egamma>-ІФН) рекомбінантними клітинами Escherichia сoli, Pichia pastoris, Kluyveromyces lactis, Yarrowia lipolytica, Trichoderma reesei, Chlamydomonas reinhardtii, бактеріальні продуценти на основі E. coli, які здатні накопичувати ІФН у вигляді нерозчинних тілець включень, а також продукувати розчинний ІФН у периплазматичний простір. Проаналізовано різні підходи авторів до оптимізації процесу культивування, а також способів виділення й очищення ІФН. Викладено інформацію про синтез консенсусного ІФН бактеріями. Описано еукаріотичні системи експресії рекомбінантного ІФН на основі P. pastoris. Наведено дані щодо можливості модифікації ІФН - поєднання з альбуміном і N-глікозилювання, різні підходи до збільшення концентрації ІФН у культуральній рідині: використання низькотемпературної індукції метанолом, коекспресія молекулярних шаперонів, оптимізація кодонів, застосування методів метаболічної інженерії. Показано можливість використання інших дріжджів для отримання ІФН - K. lactis та Y. lipolytica. Наведено матеріал про конструювання рекомбінантних продуцентів ІФН на основі грибів T. reesei та одноклітинних водоростей C. reinhardtii. Використання як про-, так і еукаріотичних продуцентів має свої переваги та недоліки. При цьому якість рекомбінантного інтерферону, його функціональна активність, кількість, концентрація та вихід є найбільш важливими факторами, які слід враховувати при виборі експресійної платформи для його отримання.
  Повний текст PDF - 417.004 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Боднар О.
  • Скроцька О.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Боднар О. В. Мікроорганізми як продуценти інтерферонів І та ІІ типу: сучасний стан досліджень / О. В. Боднар, О. І. Скроцька // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2019. - Т. 25, № 5. - С. 31-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2019_25_5_5.

      Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського