Попередньо для кожного конкретного випадку, у разі заданої початкової концентрації цукрози в суслі, за рефрактометричними таблицями для цукрози й етилового спирту, та значеннями виходу етилового спирту з цукрози, аналітично розраховано залежності значення показника коефіцієнта заломлення світла від вмісту нагромадженого етилового спирту і незбродженого дійсного екстракту (цукрози) в зброджуваному суслі. За допомогою рефрактометричного методу заміряно показники коефіцієнта заломлення світла зброджуваного сусла і за попередньо розрахованими залежностями визначено в ньому вміст етилового спирту і дійсного екстракту. Визначено показники етилового спирту і дійсного екстракту у порівнянні з відповідними показниками, визначеними стандартними методами. На підставі проведених експериментів доведено можливість використання аналітичних розрахунків і рефрактометричних вимірювань для експрес-методу знаходження вмісту етилового спирту і дійсного екстракту у зброджуваному суслі під час визначення бродильної активності дріжджів. Середні похибки за визначення вмісту етилового спирту становлять 0,14 % об., а у разі визначення вмісту дійсного екстракту - 0,20 %.Актуальним завданням під час визначення бродильної активності дріжджів за вуглекислим газом за допомогою манометричного методу є оперативність і простота замірів. Бродильна активність дріжджів - це спроможність одиниці маси дріжджів за одиницю часу за заданої температури - pH зброджувати певну масу цукрів до етилового спирту і вуглекислого газу. Широко розповсюджене визначення бродильної активності дріжджів за об'ємом виділеного вуглекислого газу здійснюється на різноманітних конструкціях лабораторних установок - зимографів. Але всі вони мають головний недолік і визначення відбувається на стадії пристосування дріжджів (лаг-фаза) до середовища бродіння, а результати мають більше порівняльний характер, ніж відображають реальну картину динаміки бродіння. Для визначення бродильної активності дріжджів, за умов близьких до виробничих (з урахуванням дії надлишкового тиску), об'єм виділеного вуглекислого газу знаходили за допомогою манометричного методу (за наростання тиску від 0 до 1,0 бар) та аналітичних розрахунків. Для усунення різноманітних факторів, які неможливо врахувати, заміри виділеного вуглекислого газу за тиском проводили паралельно і в досліді і контролі. Зроблено спробу визначення виділеного вуглекислого газу зброджуваного сусла за допомогою манометричного методу. Проведено зброджування вибраними дріжджами модельного сусла - розчину цукрози. Визначення кількості виділеного вуглекислого газу на різних етапах бродіння здійснювали за динамікою наростання тиску, який за допомогою аналітичних рівнянь перераховували в об'єм. Розрахований об'єм виділеного вуглекислого газу в системі порівнювали з об'ємом, який заміряли під час його відведення в атмосферу (від заданого значення тиску до 0) за стандартним методом - "методом мокрого газгольдера". Розділивши значення тиску чи об'єму вуглекислого газу на час, знаходили швидкість нагромадження тиску чи об'єму за одиницю часу - бродильну активність дріжджів. На підставі проведених експериментів доведено можливість використання манометричного методу й аналітичних розрахунків для експрес-методу знаходження виділеного вуглекислого газу у зброджуваному суслі під час визначення бродильної активності дріжджів. Результати, одержані за допомогою манометричного методу, в межах точності досліду узгоджуються із результатами, одержаними за стандартним методом ("методом мокрого газгольдера"). У разі знаходження виділеного об'єму вуглекислого газу за манометричним методом середні похибки головним чином залежать від точності вимірювань тиску і становлять 1,5 % об.

  Повний текст PDF - 215.241 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"