Наукова періодика України Наукові праці Національного університету харчових технологій


Шаповалов Є. Б. 
Дослідження стабільності метаногенезу курячого посліду у твердофазових умовах / Є. Б. Шаповалов, А. І. Салюк, A. В. Котинський // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2018. - Т. 24, № 4. - С. 57-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2018_24_4_7
За умов відсутності державних стандартів щодо добрив, утворених у процесі метанової ферментації, та сезонності функціонування аграрного сектора виникає проблема утворення надмірної кількості стоків після метаногенезу, що обмежує його поширення. Регулювання кількості утворення стоків можливе шляхом проведення твердофазової ферментації або рециркуляції рідкої фази. Досліджено особливості процесу метанової ферментації курячого посліду за високих концентрацій сухих речовин. Дослідження проводили у періодичному режимі у тринадцятикратній повторності за вологостей 78, 80, 82 та 84 %. Для оцінки ефективності метаногенезу вимірювали виробництво біогазу та метану, концентрацію сухих речовин, сухих органічних речовин, амонійного нітрогену, летких жирних кислот. Вихід біогазу варіювався від 294 до 331 см<^>3/г СОР, а метану - від 181 до 208 см<^>3/г СОР за мезофільних умов. Виробництво біогазу за термофільних умов було меншим, ніж у мезофільних, та варіювалось від 174,6 до 316 см<^>3/г СОР, а метану - від 105,3 до 183,2 см<^>3/г СОР. Залежності між вмістом метану у біогазі та вологістю не спостерігалось. Вміст метану у виробленому газі за мезофільних умов варіювався від 61,7 до 62,9 %, а у термофільному - від 57,9 до 60,29 %. Загалом мезофільний режим характеризувався кращими показниками. Статистичний аналіз вказував на значиму різницю за виробництвом біогазу, метану та часткою метану між мезофільним і термофільним режимом за вологості 78, 80 та 84 %. Коефіцієнт варіації виробництва метану варіювався від 14,84 до 35,17 % у мезофільному режимі та від 14,4 до 78,21 % у термофільному режимі. Вміст вологи мав значно більший вплив на стабільність процесу у термофільному режимі, ніж у мезофільному режимі. Вміст амонійного нітрогену наприкінці ферментації був в межах від 599 мг/л до 4277 мг/л. В загальному, вміст амонійного нітрогену за термофільних умов (від 599 до 3214 мг/л) був нижчим, ніж у мезофільних (від 2171 до 4277 мг/л). Вміст ЛЖК знаходився в межах від 0,81 до 15,9 г/л у термофільному режимі та від 0,58 до 2,68 г/л у мезофільному режимі.
  Повний текст PDF - 349.58 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Шаповалов Є.
  • Салюк А.
  • Котинський A.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Шаповалов Є. Б. Дослідження стабільності метаногенезу курячого посліду у твердофазових умовах / Є. Б. Шаповалов, А. І. Салюк, A. В. Котинський // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2018. - Т. 24, № 4. - С. 57-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2018_24_4_7.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Салюк Анатолій Іванович (технічні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського