Встановлено, що бактерії роду Clostridium є активними продуцентами бутанолу, який утворюється у процесі бродіння на відходах виробництв - активних забруднювачах навколишнього середовища (відходи птахівництва - послід птиці) та відходах молочної промисловості (молочна сироватка). Проведено порівняльний аналіз хімічного складу різних видів сироватки (підсирна та кисломолочна). Проаналізовано загальний хімічний склад курячого посліду. Зроблено припущення, що молочна сироватка та пташиний послід можуть бути використані для одержання біобутанолу як основні, єдині або допоміжні компоненти субстрату для ацетоно-бутилового зброджування. Проаналізовано динаміку зміни pH під час культивування клостридій на житньому середовищі. Виявлено, що для штамів бактерій SS-1 та SS-5 спостерігалась зміна pH, що не відповідає класичному ацетоно-бутиловому бродінню. Показано здатність до синтезу бутанолу у разі використання природних поживних середовищ на основі зернових культур (ячмінь, жито, кукурудза, пшениця, овес). Найбільша кількість бутанолу продукувалась за використання житнього середовища (штам SS-2 - 11,2 г/л). Ізоляти клостридій SS-1 та SS-5 продукували на даному середовищі на 12 % менше бутанолу у порівнянні з іншими зразками, що може бути пов'язано з відхиленнями зміни pH у процесі бродіння. Встановлено, що виділені раніше штами роду Clostridium здатні зброджувати молочну сироватку та курячий послід з виділенням жирних кислот, бутанолу, інших органічних розчинників і газів. Найбільша кількість бутанолу синтезувалась на комплексному середовищі (курячий послід + молочна сироватка у співвідношенні 30:70 %) та максимально становила 9,2 г/л, а на середовищі з курячим послідом його кількість досягала значень 4,8 г/л. Це свідчить про значний потенціал використання відходів як субстратів для одержання дешевого біопалива за умови ефективної оптимізації як попередньої їх підготовки, так і умов проведення самого процесу зброджування.

  Повний текст PDF - 473.118 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"