Особливості синтезу поверхнево-активних речовин Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 на пересмаженій соняшниковії олії

Пирог, Т. П.; Павлюковець, І. Ю.; Савенко, І. В.

Установлено, що штам Acinetobacter calcoaceticus K-4 синтезує поверхнево-активні речовини (ПАР) у процесі росту на гідрофільних (етанол) і гідрофобних (гексадекан) субстратах. Максимальний синтез ПАР на етанолі (умовна концентрація ПАР 3,6; емульгувальна активність розбавленої у 50 раз культуральної рідини 96 %) спостерігається за наявності у середовищі сечовини, дріжджового автолізату та мікроелементів, співвідношенні С/N 60:1 і використанні інокуляту з кінця експоненційної фази росту у концентрації 10 %.Мета роботи - дослідження можливих причин різного рівня антимікробної активності поверхнево-активних речовин (ПАР) Nocardia vaccinii ІМВ B-7405, синтезованих на відпрацьованій після смаження м'яса і картоплі соняшниковій олії. ПАР екстрагували з супернатанту культуральної рідини сумішшю хлороформу і метанолу (2:1). Критерієм антимікробної активності ПАР були мінімальні інгібуючі концентрації (МІК), які визначали за методом двократних серійних розведень у м'ясо-пептонному бульйоні (для бактерій) і рідкому суслі (для дріжджів). Встановлено, що МІК щодо бактерій (Bacillus subtilis БТ-2, Escherichia coli ІЕМ-1, Proteus vulgaris ПА-12, Staphylococcus aureus БМС-1, Pseudomonas sp. MI-2, Enterobacter cloacae C-8, Erwinia aroideae H-3) і дріжджів (Candida tropicalis PE-2, Candida albicans Д-6) поверхнево-активних речовин, синтезованих N. vaccinii ІМВ B-7405 на відпрацьованій після смаження картоплі олії була в середньому у 2,5 - 8 разів нижчою, ніж відповідний показник ПАР, одержаних на відпрацьованому після смаження м'яса субстраті. Збільшення з 5 до 7 діб тривалості вирощування N. vaccinii ІМВ B-7405 на відпрацьованій після смаження картоплі олії супроводжувалося синтезом ПАР, МІК яких щодо більшості досліджуваних тест-культур знижувалася у 1,4 - 4 разу. Показник мінімальної інгібуючої концентрації ПАР N. vaccinii ІМВ B-7405 корелював з наявністю у складі синтезованих ПАР аміноліпідів і активністю НАДФ-залежної глутаматдегідрогенази - ключового ферменту їх біосинтезу. Висновки: встановлено залежність антимікробної активності ПАР від якості пересмаженої олії та тривалості процесу засвідчує необхідність проведення досліджень впливу умов культивування продуцентів на біологічні властивості цільового продукту. Дані щодо якісного складу ПАР і активності ключового ферменту біосинтезу аміноліпідів показують можливість регуляції антимікробної активності поверхнево-активних речовин зміною умов культивування продуцента.Встановлено залежність синтезу поверхнево-активних речовин (ПАР) Acinetobacter calcoaceticus IMB B-7241 на пересмаженій соняшниковій олії від якості олії (відпрацьована після смаження м'яса, картоплі "фрі" або селянської), її концентрації та природи джерела вуглецю у середовищі для одержання інокуляту. Найвищі показники синтезу ПАР на всіх досліджуваних субстратах спостерігалися у разі використання посівного матеріалу, вирощеного на відповідній пересмаженій олії. Максимальна концентрація ПАР (8,5 +- 0,42 і 7,9 +- 0,39 г/л) досягалася під час культивування штаму IMB B-7241 на відпрацьованій після смаження м'яса (4 %) і картоплі селянської (6 %) олії. Використання пересмажених олій для біосинтезу ПАР надасть змогу знизити собівартість кінцевого продукту й утилізувати токсичні відходи.


	Наукова періодика України		Наукові праці Національного університету харчових технологій