Будівництво верхньо-інгулецької і нижньо-інгулецької систем зрошування півдня України і закладення перспектив господарського освоєння півдня України і північних районів Криму (1950–1953 рр.)

Сацький, П. В.

Після завершення Другої світової війни в СРСР розгортається нова хвиля "будівництв комунізму", в результаті якої мало бути забезпечено відбудову індустрії й забезпечення ресурсної бази в європейській частині Радянського Союзу на випадок війни. Таким "будівництвом комунізму" стає розпочате на підставі постанови Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) від 20 вересня 1950 р. будівництво Каховської ГЕС і Південно-Українського і Північно-Кримського каналів та системи зрошування південних районів України і північних районів Криму. Протягом першого етапу реалізації проекту будівництва каналів безпосередньо будівництво системи зрошування було розпочато лише реалізацією проекту зведення Верхньо-Інгулецької і Нижньо-Інгулецької систем, які мали локальне значення. Будівництво цих локальних систем зрошування було свого роду "пробним проектом", на основі реалізації якого мало бути відпрацьовано розбудову інших локальних систем зрошування в рамках масштабного "будівництва комунізму". Також, на основі кадрового потенціалу, який мало бути підготовлено при будівництві й введенні в експлуатацію Верхньо-Інгулецької і Нижньо-Інгулецької систем зрошування передбачалось забезпечувати систему зрошування в решті південних районів України і північних районів Криму. Тобто, на цій локальній системі передбачалось відпрацювати механізми введення в експлуатацію всіх об'єктів масштабного проекту. Тому керівництво УРСР надавало значної уваги будівництву цієї локальної системи зрошування. Будівництво Верхньо-Інгулецької і Нижньо-Інгулецької систем зрошування закладало передумови для соціально-економічної інтеграції Криму із Україною іще до включення Кримського півострова до УРСР.


	Наукова періодика України		Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету