Показано церковні форми російської агресії в Україні протягом 1919 - 1920 рр. Вони були часткою ідеології та практики білого руку. Розкрито характер і особливості політичного курсу генералів А. І. Денікіна та П. М. Врангеля у ставленні до православної церкви в Україні. Доведено, що це був курс на реставрацію єдиної і неподільної російської держави та цілісності Російської православної церкви. Висвітлено роль керівництва українських єпархій у формуванні Тимчасового вищого церковного управління на південному сході Росії. Надано характеристики відносин цього управління з церковною владою в Україні.Висвітлено суперечності у ставленні православної церкви в Україні до білого руху. Подано мотивацію, що зблизила частину церкви з режимами А. І. Денікіна та П. М. Врангеля. Зазначено вплив політики більшовиків на формування позицій духовенства під час білогвардійської інтервенції. Підкреслено неоднорідність церкви у підтримці російської націоналістичної контрреволюції в Україні. Стверджується, що російські сили дестабілізували ситуацію в православній церкві України. Білогвардійська присутність вела до ескалації напруженості у церковному середовищі, стимулювала рух до автокефалії - повної незалежності - церкви в Україні.

  Повний текст PDF - 480.077 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"