Досліджено дидактичну культуру як психолого-педагогічну проблему. Узагальнено існуючі підходи до тлумачення ключового поняття дослідження, що дало підстави трактувати власне визначення феномену ''дидактична культура'', яке розуміється як логіко-структуроване особистіне утворення, що включає синтез таких взаємопов'язаних компонентів, як ціннісно-мотиваційний, когнітивний, технологічний, особистісно-творчий, наявність і високий ступінь сформованості яких є визначальною умовою успішного здійснення освітньої діяльності викладача вищої школи. Діагностовано рівні сформованості дидактичної культури магістрантів ВНЗ МВС України за гносеологічним, аксіологічним, праксеологічним і креативно-рефлексивним критеріями і їхніми показниками на констатувальному етапі експерименту. Результати діагностики серед магістрантів контрольної й експериментальної груп на констатувальному етапі експерименту показали сформованість дидактичної культури майбутніх викладачів на рівнях нижче середнього та дуже низькому. На основі широкої джерельної бази змістовно обгрунтовано, науково розроблено й упроваджено педагогічні умови розвитку дидактичної культури майбутніх викладачів ВНЗ системи МВС України за умов навчання в магістратурі. Проаналізовано ефективність упровадження сукупності педагогічних умов у процес вивчення психолого-педагогічних і спеціальних навчальних дисциплін, спрямованих на формування та розвиток дидактичної культури майбутніх викладачів правових дисциплін. Встановлено якісні, близькі до високого рівня зміни в експериментальній групі за всіма критеріями. На основі статистичних результатів повторного анкетування констатовано ефективність розвитку дидактичної культури викладачів ВНЗ МВС України в процесі навчання в магістратурі.

  Повний текст PDF - 626.232 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"