Проведено ономасіологічний аналіз предикатів "мислення" як способу вербалізації концепту "мислення" в російській, французькій, давньоруській та латинській мовах. Концепт у лінгвістичному плані був визначений як інваріант значень усіх номінатем та їх можливих реалізацій, які існують у мові на його позначення, у його макрофункції та як інваріант значення номінатеми на мікрофункційному рівні. Зауважено, що серед інструментів для впорядкування концептів, пропозиційно-фреймове моделювання є найбільш прийнятним для вивчення предикатної лексики (у нашому випадку - дієслів та словосполучень). Компонентно проаналізовано визначені елементарні складники значень мовних одиниць (номінатем) і здійснено класифікацію предикатів за блоками та групами. В основу такої когнітивно-ономасіологічної класифікації був покладений один головний чинник - оперування інформацією. Таким чином, у структурі ономасіологічного класу (ОК) предикатів "мислення" були виокремлені чотири блоки, виділення яких зумовлено констатацією тих фактів, що інформацію можна отримувати ("знати", "звертати увагу"); осмислювати ("мати в думках", "розуміти", "помилятися", "вважати", "мати намір", "уявляти"); створювати ("вигадувати") та зберігати та відтворювати ("пам’ятати"). Наголошено, що значення предиката, яке є пропозицією, може бути на структурному (ономасіологічному) рівні репрезентоване низкою семантичних множників, які є слотами пропозиції й у значенні кожної номінатеми набувають своїх семантичних конкретизаторів. Пропозиційна модель класу, у свою чергу, узагальнює всі можливі пропозиції в межах ономатологічного класу, сформовані на основі прототипової пропозиції: "суб'єкт" - "предикат" мислення, з урахуванням усіх можливих слотів (семантичних множників), що містяться в значеннях предикатів ОК "мислення". Констатовано, що загальна значеннєва семантико-ономасіологічна модель ОК "мислення" як модель інваріантного значення концепту "мислення" має таку структуру: S+V+(QI)+(T)+(M)+(F)+(Sr)+(Qn)+(R)+(Md)+(K)+(Tr)+(O). Діахронічний аналіз засвідчив, що для ОК предикатів "мислення" характерними є такі зміни значеннєвих формул, як: історична тотожність формул (збереження формули), утрата номінатем, поява нових номінатем, зміна формули в межах ОК (вихід за межі групи), зміна формули в межах мови (вихід за межі ОК "мислення" та перехід до ОК "мислення" з інших ономасіологічних класів). Порівняльний та квантитативний аналіз продемонстрував, що, незважаючи на наявність низки відмінностей у номінатемному та значеннєвому складі груп ОК "мислення", моделі побудови ОК, його структурації та його розвитку, у процесі історичної еволюції номінатем є універсальними для досліджуваних чотирьох мов.

  Повний текст PDF - 527.339 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"