Наукова періодика України Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні


Лазечний І. М. 
Карбідоутворення при відпуску цементованої сталі 13Х3НВМ2ФА та його вплив на властивості шару / І. М. Лазечний, Л. П. Степанова, О. В. Лисиця, О. Є. Палубінський // Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні. - 2019. - № 1. - С. 12-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nmt_2019_1_4
Мета роботи - при ХТО виробів із комплекснолегованих цементовних сталей після гарту, як правило, проводиться обробка холодом для зменшення кількості залишкового аустеніту в шарі як перед відпуском, так і після завершення ХТО. Відомо, що в цьому випадку аустеніт не впливає на карбідоутворення при відпуску. Особливістю структури сталі 13Х3НВМ2ФА, цементованої і безпосередньо загартованої від 1020 - 1030 <$E symbol Р>С, є 95 % залишкового аустеніту в функціональній частині шару. Це дозволяє здійснювати наступний відпуск при 530 - 540 <$E symbol Р>С із різною вхідною структурою - аустенітною або мартенситною. Тому мета даної роботи - дослідити вплив вхідної структури на процеси карбідоутворення при відпуску на вторинну твердість та властивості дифузійного шару сталі 13Х3НВМ2ФА. З використанням дилатометричного, металографічного, рентгеноструктурного, дюрометричного методів, диференційного фазового аналізу та електронної мікроскопії досліджено процеси карбідоутворення при відпуску на вторинну твердість цементованої сталі 13Х3НВМ2ФА. До основних результатів роботи варто віднести: залежність хімічного складу карбідів від вхідної перед відпуском структури; карбідна фаза цементованої сталі 13Х3НВМ2ФА, відпущеної із ВА стану, більш легована молібденом, вольфрамом, ванадієм; частка карбідів в цементованій сталі відпущеній із ВА стану, становить 9,2 - 10,5 % (мас.), а із ВМ - 12,6 - 13,0 % (мас.); більша легованість карбідної фази та <$E alpha>-фази пояснює вищу на HRC 3 - 4 твердість сталі 13Х3НВМ2ФА після її відпуску із ВА стану. Вперше для даного класу сталей показана можливість обробки на вторинну твердість із використанням перед відпуском різних структур - вхідної аустенітної (ВА) та вхідної мартенситної (ВМ). Після відпуску із ВА структурою в шарі отримується менша частка карбідів, але більш легованих, тобто спеціальних, та більш легований твердий розчин. Використання відпуску сталі 13Х3НВМ2Ф із ВА стану дозволяє отримати твердість на HRC 3 - 4 вище порівняно із відпуском із ВМ стану. При технічних вимогах до твердості поверхонь ЗК ГТД HRC >> 60 твердість ЗК із значенням HRC 57 - 58 після відпуску із ВМ стану не відповідає цим вимогам. Крім того, показники контактної довговічності, зносостійкості та границі витривалості завдяки перевазі в твердості будуть вищими.
  Повний текст PDF - 1.051 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Лазечний І.
  • Степанова Л.
  • Лисиця О.
  • Палубінський О.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Лазечний І. М. Карбідоутворення при відпуску цементованої сталі 13Х3НВМ2ФА та його вплив на властивості шару / І. М. Лазечний, Л. П. Степанова, О. В. Лисиця, О. Є. Палубінський // Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні. - 2019. - № 1. - С. 12-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nmt_2019_1_4.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Лазечний Іван Миколайович (технічні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського