На основі теоретичного аналізу та результатів емпіричного дослідження (студенти Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького (Україна) та Володимирського державного університету ім. О. Г. та М. Г. Столєтових (Росія) виявлено рівні сформованості когнітивного, емоційно-вольового, мотиваційного та поведінкового компонентів професійної стійкості майбутнього практичного психолога. Виокремлено базові поняття психотерапевтичних корекційних технік: поняття завершеності, самоефективності, автентичності, на основі яких було сформульовано концепцію тренінгу оптимізації процесу формування професійної стійкості, а саме: людина, яка вірить у свою успішність, прагне більш чітко сформулювати своє життєве призначення і своє ставлення до життя. Виявлено конструктивні зміни на рівнях мотивації, самооцінки, спрямованості особистості, готовності до саморозвитку майбутнього фахівця, а саме: домінуючим мотивом навчання у ВНЗ для більшості опитаних після корекційної роботи стає прагнення оволодіти професією та сформувати професійно важливі якості. Схематично зображено алгоритм розвитку нервово-психічної стійкості майбутніх практичних психологів та визначено рівні вольової саморегуляції у респондентів. На основі компаративного аналізу статистичних даних виявлено збільшення кількості респондентів з високою нервово-психічною стійкістю, з низькою ймовірністю нервово-психічних зривів, відповідною самооцінкою і високим рівнем поведінкової регуляції. За результатами математичної обробки даних встановлено наявність змін у спрямованості особистості, які обумовлено саме корекційною програмою, а не під впливом зовнішніх артефактів. Зазначено, що проведений кількісний аналіз результатів впровадження психокорекційної програми в рамках курсу "Практикум з групової психокорекці" сприяв трансформації в змістовому наповненні компонентів професійної стійкості у позитивному сенсі.На основе теоретического анализа и результатов эмпирического исследования (студенты Мелитопольского государственного педагогического университета им. Б. Хмельницкого (Украина) и Владимирского государственного университета им. О. Г. и Н. Г. Столетовых (Россия) выявлены уровни сформированности когнитивного, эмоционально-волевого, мотивационного и поведенческого компонентов профессиональной устойчивости будущего психолога. Выделены базовые понятия психотерапевтических коррекционных техник: понятие завершенности, самоэффективности, подлинности, на основе которых была сформулирована концепция тренинга оптимизации процесса формирования профессиональной устойчивости, а именно: человек, который верит в свою успешность, стремится более четко сформулировать свое жизненное предназначение и свое отношение к жизни. Выявлены конструктивные изменения на уровнях мотивации, самооценки, направленности личности, готовности к саморазвитию будущего специалиста, а именно: доминирующим мотивом обучения в ВУЗ для большинства опрошенных после коррекционной работы становится стремление овладеть профессией и сформировать профессионально важные качества. Схематически изображен алгоритм развития нервно-психической устойчивости будущих практических психологов и определены уровни волевой саморегуляции респондентов. С учетом результатов компаративного анализа выявлено увеличение количества респондентов с высокой нервно-психической устойчивостью, с низкой вероятностью нервно-психических срывов, соответствующей самооценкой и высоким уровнем поведенческой регуляции. По результатам математической обработки данных установлено наличие изменений в направленности личности, обусловленной применением коррекционной программы, а не под влиянием внешних артефактов. Отмечено, что проведенный количественный анализ результатов внедрения психокоррекционной программы в рамках курса "Практикум по групповой психокоррекции" способствовал в положительном смысле трансформации в содержательном наполнении компонентов профессиональной устойчивости.The article envisages and studies the main components of professional stability in the context of professional development of future practical psychologist. The main tool of a psychologist’ influence, with the exception of learned knowledge and skills, is a personality. The analysis of the scientific literature revealed that the quality of psychological and professional stability characterized a mature person has a high level of intellectual and ethical culture, highly professional skills, ability to regulate their own mental states in different conditions. Within the theoretical and methodological analysis of the problem of professional stability of a psychologist there have been identified the following main components: cognitive, motivational, behavioural, emotional and volitional.

  Повний текст PDF - 464.8 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"