В контексте изучения замедления психологического течения времени, обуславливаемого возрастом, для эффективной интерпретации как впечатлений возрастного ускорения физического времени, так и ситуативных изменений субъективных оценок и чувства времени человека, проанализированы существующие теоретические положения и подходы. Предложен ряд объяснений причин рассматриваемого феномена, в возникновении которого определяющая роль принадлежит согласованию целого и частей. В качестве целого выступает установочная длительность актов жизнедеятельности, а частями являются последовательные события и действия. По результатам исследования психологического времени с использованием разработанного установочно-событийного подхода сделан вывод, что возрастные изменения субъективных оценок и чувства времени могут быть связаны с особенностями организации, заполнения и реализации смысловой сферы личности, с пониманием человеком процессов действительности и, как следствие, с сокращением длительности рассматриваемых событий и выполняемых им действий. А это, в свою очередь, способствует возникновению впечатления ускорения хода физического времени.У контексті вивчення уповільнення психологічної течії часу, що обумовлене віком, для ефективної інтерпретації як вражень вікового прискорення фізичного часу, так і ситуативних змін суб'єктивних оцінок і відчуття часу людини, проаналізовано існуючі теоретичні положення і підходи. Запропоновано низку пояснень причин розглянутого феномена, у виникненні якого визначальна роль належить узгодженню цілого та частин. Як ціле виступає установча тривалість актів життєдіяльності, а частинами є послідовні події і дії. За результатами дослідження психологічного часу з використанням розробленого установчо-подієвого підходу зроблено висновок, що вікові зміни суб'єктивних оцінок і відчуття часу можуть бути пов'язані з особливостями організації, заповнення та реалізації смислової сфери особистості, з розумінням людиною процесів дійсності і, як наслідок, із скороченням тривалості розглянутих подій і виконуваних нею дій. А це, в свою чергу, сприяє виникненню враження прискорення ходи фізичного часу.The feeling of time acceleration which occurs in humans' brains with the process of aging is considered in the aspect of changing characteristics of the integral durations and discrete consequences of performed acts. The productive analysis of the feeling of physical time acceleration is possible in the aspect of defying temporal relation of the whole and its parts, where the adjusting duration of life acts is the whole, and consequent actions and acts are its parts. This feeling depends on human's age and can be conditioned by the tendency to unity and reduction of life acts duration because of generalization, simplification and changing the significance of personal meanings, as well as restriction of informational exchange with environment.

  Повний текст PDF - 408.349 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"