Вперше здійснено реконструкцію біблієзнавства в Київській духовній академії (КДА) XIX - початку XX ст. як цілісної системи дослідницької та викладацької діяльності, невід'ємного компонента духовно-академічної культури. Проаналізовано передумови, історико-культурний, освітній і релігійний контекст, ідейні та інституційні чинники формування в КДА зазначеного періоду як академічного, так і популярного дискурсів вивчення й освоєння Біблії. На підставі введення до наукового обігу та системазованого аналізу широкого кола малодосліджених біблієзнавчих творів, корпусу академічних інституційних документів і першоджерел вперше сформовано джерельну базу вивчення київського духовно-академічного біблієзнавства XIX - початку XX ст. Висвітлено досвід викладацької праці та науково-богословської творчості видатних дослідників Біблії - представників КДА цього періоду, таких, як єп. Філарет (Філаретов), С. М. Сольський, Я. О. Олесницький, Ф. Я. Покровський, А. С. Царевський, архієп. Василій (Д. І. Богдашевський), В. П. Рибінський, О. О. Глаголєв та ін. В результаті аналізу теоретичної спадщини провідних біблієзнавців КДА окреслено проблемне поле, предметно-тематичну та жанрову структуру фахових досліджень, виявлено їх науково значущі результати у конкретних галузях біблієзнавства, а саме в біблійній ісагогіці й екзегезі, біблійній археології, текстуальній, філологічно-літературній, історичній критиці Біблії. Висвітлено напрями дидактичного теоретизування київських біблієзнавців-академістів, у тому числі їх погляди на Біблію як на об'єкт не лише академічного, а й популярного викладання.

  Повний текст PDF - 224.134 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"