Проаналізовано кантату М. Скорика "Весна" як зразок втілення архетипу Переродження, котре обгрунтував К. Г. Юні. Закцентовано, що подолання зимових пут, поступове оживання природи, весняне оновлення землі, процвітання та родючість ниви автори прирівняли до поетапного духовно-соціального переродження нації, трактуючи його як вищий, духовно-соціальний рівень вияву архетипу. Визначено кульмінаційні точки драматургічного розвитку для показу процесу суспільного оновлення: соло баритона "Встань, орачу, встань!" у третій частині та контрастні епізоди фіналу - від натхненного розспіву "Дай теплоти", рішучої теми "Дай і огню", грізного фугато "Сили рукам дай" до коди-апофеозу "Пута ламать".

  Повний текст PDF - 701.718 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"