Досліджено трактування міфологеми Землі у контексті тематики весняного оновлення. Вирізнено два ракурси вказаного трактування: перший аналізується на матеріалі хорової опери "Ятранські ігри" І. Шамо, другий - кантати "Весна" М. Скорика на вірші з циклу "Веснянки" І. Франка. Міфологема Землі у контексті весняної тематики постає в її філософській еволюції від календарно-обрядового до соціального аспектів як Земля-мати та Земля-народ, що чекає своєї "весни".Розглянуто категорію міфологеми Землі у доробку українських композиторів минулого та сучасності на прикладі творів, пов'язаних з поетичним текстом, та програмних інструментальних композицій. Зазначено, що в українській культурній традиції утворюється власне герменевтичне коло всіх фундаментальних міфологем, і серед них однією з найважливіших є міфологема Землі. Показано, що її язичницьке, дохристиянське сприйняття в пантеоні богів синтезувалось з християнськими обрядами та символами, чим зумовлена багатоманітність художніх версій, які отримує аналізована міфологема на всіх етапах історико-стильової еволюції. Подано авторську концепцію інтерпретації міфологеми Землі та її численних похідних міфологічних символів.

  Повний текст PDF - 369.691 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"