Стисло розглянуто сутність нового науково-технологічного напряму "термомолекулярна енергетика", де як нове робоче тіло використовуються гетерогенні ліофобні системи (ГЛС) капілярно-пориста матриця + рідина, які мають величезну вільну поверхневу енергією і за допомогою яких можна ефективно накопичувати, розсіювати і перетворювати енергію в термомеханічних системах. Показано важливу роль величини температурної похідної поверхневого натягу рідини d<$E sigma>/dT під час вибору функціонального призначення ГЛС для створюваної енерготехніки. На прикладі прямого термодинамічного циклу показано вирішальний вплив параметра d<$E sigma>/dT на величину термічного ккд циклу і його термодинамічну компактність. Величини зазначених параметрів циклу зростають під час збільшення значення d<$E sigma>/dT, а це означає, що синтезовані рідини з необхідними поверхневими властивостями (<$E sigma> і d<$E sigma>/dT) забезпечать економію палива і конструкційних матеріалів під час розроблення двигунів, акумуляторів і дисипаторів енергії. Аналіз літературних даних з пошуку таких рідин показав нагальну необхідність синтезу рідин з широким спектром значень d<$E sigma>/dT, що надасть можливість створювати високоефективну енерготехніку на базі принципів термомолекулярної енергетики.

  Повний текст PDF - 431.299 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"