Розроблено та виконано порівняльну характеристику чотирьох методів оцінювання розмірів кластерів магнітних частинок. Для аналізу адекватності роботи цих методів як модельний об'єкт використовувався магнітокерований біосорбент на основі клітин S. cerevisiae. Одержано оціночні дані щодо глибини проникнення кластерів магнітних наночастинок в біомембрану та характерних розмірів кластерів і розкиду за розмірами магнітних наночастинок. Показано, що всі чотири методи можна застосовувати для одиночних кластерів, а для кластерів, які розміщені у ланцюгах на близькій відстані один від одного, модель, яка враховує табличне значення намагніченості насичення магнетиту, застосовувати не можливо, оскільки вона не враховує вклад дипольних магнітних полів близьких сусідів в силу взаємодії з магнітним зондом.