Запропоновано метод прогнозування еволюції вікової структури наукових кадрів в Україні, на його основі здійснено прогноз можливих змін вікового профілю та кількості дослідників на 2020 та 2025 роки для двох випадків: якщо політика держави щодо науки не зміниться та якщо держава вдасться до рішучих заходів для закріплення вчених молодшого та середнього віку в наукових колективах. Продемонстровано, що в першому випадку прискориться деградація української науки, що фактично унеможливить її самовідтворення і безпосередній вплив як на інноваційне оновлення економіки, так і на підготовку висококваліфікованих кадрів. За умови ж закріплення кадрів у наукових установах цього значною мірою можна уникнути, хоча ситуація є настільки запущеною, що відголоски структурних змін у вітчизняній науці, які відбулися протягом останніх років, відчуватимуться і через 10 років: до 2025 року не вдасться сформувати оптимальну вікову структуру науковців, яка забезпечила б гармонійну фазову динаміку рольових функцій науковців у колективах та самовідтворення кадрового потенціалу науки навіть за найоптимістичніших змін у підтримці науки.

  Повний текст PDF - 226.774 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"