Враховуючи недостатню інформацію щодо взаємних впливів глюкокортикоїдів та опіоїдної системи на поведінку та залежність відповідних ефектів від віку, вивчали впливи введення 1 мг/кг дексаметазону та 20 мг/кг RU486 (агоніста та антагоніста глюкокортикоїдних рецепторів), а також 5 мг/кг морфіну та 20 мг/кг налоксону (агоніста та антагоніста опіоїдної системи) на рівень тривожності в тесті підвищеного лабіринту у молодих та зрілих щурів-самців. Нормовані значення часу, проведеного у відкритих рукавах лабіринту, та аналогічні значення кількості входів до закритих рукавів розглянуто як індекси рівня тривожності та інтенсивності локомоторної активності відповідно. Уведення 5 мг/кг морфіну та 1 мг/кг дексаметазону зумовлювали значні анксіолітичні ефекти як у молодих, так і у зрілих щурів; дані агенти суттєво знижували локомоторну активність тільки у молодих тварин. RU486 міг усувати анксіолітичні ефекти морфіну. Анксіолітичний вплив дексаметазону гальмувався налоксоном у молодих щурів, але цього не спостерігалось у зрілих тварин. Такі результати свідчать про існування суттєвої взаємодії глюкокортикоїдів та опіоїдної системи в їх функції опосередкування рівня тривожності та про значну залежність відповідних ефектів від віку.

  Повний текст PDF - 323.901 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"