Наукова періодика України | Нейрофизиология | ||
Денисенко О. В. Ефекти введення ізопікамілону та пікамілону в умовах формування пікротоксиніндукованої судомної активності у щурів / О. В. Денисенко, О. А. Шандра, Л. М. Карпов, Л. І. Сьомік // Нейрофизиология. - 2014. - Т. 46, № 3. - С. 311-314. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2014_46_3_18 Розвиток судом у щурів індукували за допомогою повторних уведень пікротоксину - ПТ (внутрішньоочеревинно кожні 30 хв у дозі 0,9 мг/кг під час першої ін'єкції та 0,7 мг/кг - наступних уведень). Ізопікамілон (ІПМ) та пікамілон (ПМ) у дозах 20 або 50 мг/кг ін'єкували тваринам внутрішньоочеревинно за 30 хв до введення ОТ. Епілептиформну активність (ЕФА), що виникала в структурах мозку за умов попереднього системного введення ПМ та ІПМ, можна було поділити на 2 типи - активність з розвитком тільки пік-хвильових розрядів - ПХР (61,3 %) та регулярну кортикальну пікову активність з генерацією окремих нетривалих ПХР (38,7 %). У щурів з ЕФА першого типу частота та тривалість судомних ПХР суттєво знижувалися у разі введення ПМ та ІПМ у дозах 50 мг/кг. У щурів з ЕФА другого типу інтенсивність ПХР зменшувалась і в разі введення препаратів у дозах 20 мг/кг. Застосування ІПМ з метою забезпечити протекторну протисудомну дію виявилось ефективнішим. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Денисенко О. В. Ефекти введення ізопікамілону та пікамілону в умовах формування пікротоксиніндукованої судомної активності у щурів / О. В. Денисенко, О. А. Шандра, Л. М. Карпов, Л. І. Сьомік // Нейрофизиология. - 2014. - Т. 46, № 3. - С. 311-314. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2014_46_3_18. Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |