Розвиток експериментального аутоімунного енцефаломієліту (ЕАЕ) викликали у мишей за допомогою ін'єкцій мієлінового олігодендроцитарного глікопротеїну (MOG35-55, 250 мкг на мишу). Здатність до тактильного навчання оцінювали через один тиждень після індукції ЕАЕ, використовуючи тест впізнавання нового об'єкта (NORT) у темному приміщенні. Процедура тестування складалася з двох фаз; протягом першої з них (Т1) тварини обстежували як два однакових об'єкта, а в перебігу другої фази (Т2) миші обстежували як один новий і один раніше обстежений об'єкти. Суттєві поведінкові розлади, зумовлені ЕАЕ, розвивались у мишей в середньому через <$E13,2~symbol С~1,9> доби після імунізації. У групі ЕАЕ рівень локомоторної активності (оцінюваний за відстанню, котру тварини проходили в період обстеження) в межах фаз Т1 та Т2 не відрізнявся суттєво від такого в контрольній групі (<$EP~>>~0,05>). У фазі Т1 не спостерігалося суттєвих міжгрупових різниць частоти (кількості) відвідань тест-об'єктів та загального часу, який було витрачено на ознайомлення з ними. У межах фази Т2 не виявлялося також достовірних різниць величин коефіцієнта дискримінації в контрольній та ЕАЕ-групах. Отже, результати тестування показали, що, можливо, тактильне навчання мишей-самців не піддається суттєвим змінам через 7 діб після імунізації MOG35-55 (тобто в межах ранньої фази ЕАЕ).

  Повний текст PDF - 359.228 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"