У пацієнтів із серцевою недостатністю (СН) навіть на ранніх стадіях захворювання розвивається автономний дисбаланс паралельно з розладами контролю серцево-судинної системи та відхиленнями метаболізму певних гормонів від норми. Досліджено хемочутливість до гіперкапнії (HCS) у 34-х чоловіків з СН з використанням методу зворотного дихання. Така чутливість визначалась як нахил лінії регресії у разі зіставлення хвилинного об'єму вентиляції (л/хв) та кінцевої концентрації двооксиду вуглецю (мм. рт. ст.). Рівні тестостерону, дигідроепіандростерону сульфату, інсуліноподібного фактора росту типу 1 (IGF-1), глобуліну, що зв'язує статеві гормони (SHBG), естрадіолу та кортизолу визначено у сироватці крові з використанням імунологічних методик. З'ясовано, що зв'язки між рівнем HCS та клінічними показниками, застосованою терапією та супутніми захворюваннями були відсутні (в усіх випадках <$EP~>>~0,2>). Підвищена HCS супроводжувалась підвищеними рівнями SHBG (для концентрацій у наномолях на 1 л r = 0,43, <$EP~<<~0,05>) та низькими рівнями IGF-1 (для концентрацій у нанограмах на 1 мл та для наведених нормованих значень r = -0,49, <$EP~<<~0,05> та r = -0,47, P = 0,007 відповідно). Значення HCS не виявляли будь-яких зв'язків з рівнями всіх досліджених гормонів у сироватці. Це дозволяє вважати, що гормональні стимули можуть помітно модифікувати рефлекторні механізми контролю серцево-судинної системи у клінічних випадках її патологій.