На помежів'ї ХIХ - ХХ ст. особливого значення набула художня публіцистика, яка перебувала на перетині власне публіцистики й літератури. Письменницьку публіцистику характеризує пряме втручання в явища життя, аналіз яких здійснюється негайним, безпосереднім чином, оскільки на першому плані письменника-публіциста - його позиція, думка, громадянський темперамент. Предметом аналізу в статті є письменницька публіцистика помежів'я ХIХ - ХХ ст., репрезентована фейлетонами Володимира Самійленка. Окреслено специфіку цього жанру як провідного в тогочасній періодиці, серед головних його рис названо такі: висміювання негативних явищ соціально-політичного життя, повсякденного побуту, стосунків між людьми; розкриття злободенної тематики в гумористичному плані. На матеріалі фейлетонів В. Самійленка здійснено дослідження лексико-семантичного поля "патріот", визначено й схарактеризовано опозицію, створену всередині ("справжній патріот" та "антипатріот"); виділено лексеми, якими письменник збагатив досліджуване поле.

  Повний текст PDF - 1.519 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"