За результатами чисельних досліджень було встановлено і запропоновано референтні нормативні значення для центрального артеріального тиску (АТ) та його ампліфікації в пацієнтів з різним серцево-судинним ризиком. Проте можливість їх практичного застосування в пацієнтів різних вікових груп повністю не вивчена. Обстежено 132 пацієнти з неускладненою есенціальною артеріальною гіпертензією (АГ), що не одержували антигіпертензивну терапію (23 жінки та 109 чоловіків), яких було розподілено на 3 групи залежно від віку (ВООЗ, 2012): I група включала 47 пацієнтів молодого віку, II група - 50 пацієнтів середнього віку та III група - 35 пацієнтів літнього віку. Вимірювання центрального систолічного АТ (цСАТ), ампліфікаційного САТ, швидкість розповсюдження пульсової хвилі (ШРПХ) проведено за допомогою артеріографа Tensioclinic (Tensiomed, Hungary). Ураження органів-мішеней включало гіпертрофію лівого шлуночка (ГЛШ), яку визначали за ехокардіографічним індексом маси міокарда лівого шлуночка, скоригованим до поверхні тіла (г/м<^>2) або зросту (ГЛШ<^>2,7) і ШРПХ в аорті >> 10 м/с. Встановлено, що використання персоналізованого підходу при обстеженні хворих на АГ дозволяє підвищити ефективність діагностики зумовлених гіпертензією субклінічних уражень органів. Таким чином, для виявлення ураження судинної стінки у хворих молодого віку з АГ і надмірною масою тіла та ожирінням слід використовувати референтні значення ШРПХ і цСАТ відповідно до вікової норми. Саме в цій групі пацієнтів виявлено найбільш несприятливий вплив судинної жорсткості та індексу маси тіла (ІМТ) на формування гіпертрофії лівого шлуночка. Разом з тим в осіб похилого віку необхідно використовувати референтні значення цСАТ залежно від ступеня АГ.За результатами чисельних досліджень було встановлено і запропоновано референтні нормативні значення для центрального артеріального тиску (АТ) та його ампліфікації в пацієнтів з різним серцево-судинним ризиком. Проте можливість їх практичного застосування в пацієнтів різних вікових груп повністю не вивчена. Обстежено 132 пацієнти з неускладненою есенціальною артеріальною гіпертензією (АГ), що не одержували антигіпертензивну терапію (23 жінки та 109 чоловіків), яких було розподілено на 3 групи залежно від віку (ВООЗ, 2012): I група включала 47 пацієнтів молодого віку, II група - 50 пацієнтів середнього віку та III група - 35 пацієнтів літнього віку. Вимірювання центрального систолічного АТ (цСАТ), ампліфікаційного САТ, швидкість розповсюдження пульсової хвилі (ШРПХ) проведено за допомогою артеріографа Tensioclinic (Tensiomed, Hungary). Ураження органів-мішеней включало гіпертрофію лівого шлуночка (ГЛШ), яку визначали за ехокардіографічним індексом маси міокарда лівого шлуночка, скоригованим до поверхні тіла (г/м<^>2) або зросту (ГЛШ<^>2,7) і ШРПХ в аорті >> 10 м/с. Встановлено, що використання персоналізованого підходу при обстеженні хворих на АГ дозволяє підвищити ефективність діагностики зумовлених гіпертензією субклінічних уражень органів. Таким чином, для виявлення ураження судинної стінки у хворих молодого віку з АГ і надмірною масою тіла та ожирінням слід використовувати референтні значення ШРПХ і цСАТ відповідно до вікової норми. Саме в цій групі пацієнтів виявлено найбільш несприятливий вплив судинної жорсткості та індексу маси тіла (ІМТ) на формування гіпертрофії лівого шлуночка. Разом з тим в осіб похилого віку необхідно використовувати референтні значення цСАТ залежно від ступеня АГ.

  Повний текст PDF - 335.676 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"