Пацієнти з хронічною хворобою нирок (ХХН) мають вищу, ніж у загальній популяції, загальну та серцево-судинну смертність. Артеріальна гіпертензія (АГ) є потужним фактором ризику, що піддається модифікації, та зустрічається в переважної більшості пацієнтів з ХХН. АГ є однією з основних причин термінальної ХХН. Наявні інструменти для оцінки ризику прогресії ХХН не враховують АГ. Мета роботи - дослідити асоціацію між кардіоваскулярними та нефрологічними факторами ризику в пацієнтів з ХХН в амбулаторній практиці. Дослідження було проведене в Центрі надання нефрологічної допомоги в КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова", Дніпро, Україна. 278 пацієнтів (114 чоловіків і 164 жінки, віком 41 [31;61] рік) з ХХН (стадії 1 - 3), що лікувалися амбулаторно, але потребували перегляду діагнозу або лікування в умовах стаціонару, були включені в дослідження. Діагностика та лікування ХХН у всіх пацієнтів проводилася згідно з локальними та Європейськими протоколами. Серед пацієнтів у дослідженні переважали жінки, але гендерний розподіл у групах за ризиком прогресії ХХН не змінювався. Зростання ризику прогресування ХХН супроводжувалося збільшенням частки пацієнтів з цукровим діабетом, гіпертрофією лівого шлуночка та АГ. Ризик прогресування ХХН корелював з віком, систолічним та діастолічним артеріальним тиском, швидкістю зсідання еритроцитів, загальним холестерином, швидкістю клубочкової фільтрації, добовою протеїнурією, тривалістю АГ та індексом маси тіла. Зростання серцево-судинного ризику супроводжувалося збільшенням частки пацієнтів з високи ризиком прогресії ХХН. Збільшення ризику прогресії ХХН асоціюється зі зростанням поширеності факторів ризику серцево-судинних ускладнень. АГ та показники артеріального тиску повинні враховуватися при оцінці ризику прогресії ХХН.Пацієнти з хронічною хворобою нирок (ХХН) мають вищу, ніж у загальній популяції, загальну та серцево-судинну смертність. Артеріальна гіпертензія (АГ) є потужним фактором ризику, що піддається модифікації, та зустрічається в переважної більшості пацієнтів з ХХН. АГ є однією з основних причин термінальної ХХН. Наявні інструменти для оцінки ризику прогресії ХХН не враховують АГ. Мета роботи - дослідити асоціацію між кардіоваскулярними та нефрологічними факторами ризику в пацієнтів з ХХН в амбулаторній практиці. Дослідження було проведене в Центрі надання нефрологічної допомоги в КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова", Дніпро, Україна. 278 пацієнтів (114 чоловіків і 164 жінки, віком 41 [31;61] рік) з ХХН (стадії 1 - 3), що лікувалися амбулаторно, але потребували перегляду діагнозу або лікування в умовах стаціонару, були включені в дослідження. Діагностика та лікування ХХН у всіх пацієнтів проводилася згідно з локальними та Європейськими протоколами. Серед пацієнтів у дослідженні переважали жінки, але гендерний розподіл у групах за ризиком прогресії ХХН не змінювався. Зростання ризику прогресування ХХН супроводжувалося збільшенням частки пацієнтів з цукровим діабетом, гіпертрофією лівого шлуночка та АГ. Ризик прогресування ХХН корелював з віком, систолічним та діастолічним артеріальним тиском, швидкістю зсідання еритроцитів, загальним холестерином, швидкістю клубочкової фільтрації, добовою протеїнурією, тривалістю АГ та індексом маси тіла. Зростання серцево-судинного ризику супроводжувалося збільшенням частки пацієнтів з високи ризиком прогресії ХХН. Збільшення ризику прогресії ХХН асоціюється зі зростанням поширеності факторів ризику серцево-судинних ускладнень. АГ та показники артеріального тиску повинні враховуватися при оцінці ризику прогресії ХХН.

  Повний текст PDF - 323.321 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"