Остаточно не визначена роль вихідних порушень гормонального профілю системи "гіпофіз - щитоподібна залоза (ЩЗ)" у виникненні бронхоспазму у відповідь на екзогенні стимули. Мета дослідження - вивчення характеру і вираженості взаємозв'язку між бронхіальною гіперчутливістю в дітей, які зазнають впливу куріння, і функціональною активністю ЩЗ. У дослідженні взяли участь 74 дитини у віці від 10 до 17 років. Серед обстежених дітей було 16 дітей, які не зазнавали впливу тютюнового диму, 50 дітей були пасивними курцями, і 8 обстежених дітей активно курили. Для дослідження рівня бронхіальної чутливості проведено інгаляційні бронхопровокаційні тести з неспецифічним подразником - бронхоконстрикторами з ацетилхоліном. Функціональний стан ЩЗ оцінено за рівнем у сироватці крові тиреотропного гормона (ТТГ), тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3). Для більшості обстежених дітей типовими були показники гормонів ЩЗ, які не відрізняються від нормативних показників для здорових дітей. Аналіз результатів інгаляційного бронхопровокаційного тесту з ацетилхоліном показав, що стан неспецифічної бронхіальної гіперчутливості мав місце в 2 активних курців, в одного пасивного курця і в одного, який не палить (<$E chi sup 2~=~15,4> <$E chi sub 01 sup 2~=~9,21> або p << 0,01) у групі дітей з еутиреоїдним станом. У дітей з гіпотиреоїдизмом під впливом тютюнового диму змін у функціональному стані чутливих рецепторів бронхів не відбувається. Серед 2 дітей, які мали підвищену активність ЩЗ (гіпертиреоїдизм), одна дитина з групи курців мала підвищену бронхіальну чутливість за результатами тесту з ацетилхоліном (p >> 0,05). Згідно з даними, зміни у функціональному стані чутливих рецепторів бронхів (холінорецепторов) у дітей, які зазнають впливу тютюнового диму, активно або пасивно, не залежать від функціонального стану ЩЗ (<$E P chi sup 2~>>~0,05>).Остаточно не визначена роль вихідних порушень гормонального профілю системи "гіпофіз - щитоподібна залоза (ЩЗ)" у виникненні бронхоспазму у відповідь на екзогенні стимули. Мета дослідження - вивчення характеру і вираженості взаємозв'язку між бронхіальною гіперчутливістю в дітей, які зазнають впливу куріння, і функціональною активністю ЩЗ. У дослідженні взяли участь 74 дитини у віці від 10 до 17 років. Серед обстежених дітей було 16 дітей, які не зазнавали впливу тютюнового диму, 50 дітей були пасивними курцями, і 8 обстежених дітей активно курили. Для дослідження рівня бронхіальної чутливості проведено інгаляційні бронхопровокаційні тести з неспецифічним подразником - бронхоконстрикторами з ацетилхоліном. Функціональний стан ЩЗ оцінено за рівнем у сироватці крові тиреотропного гормона (ТТГ), тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3). Для більшості обстежених дітей типовими були показники гормонів ЩЗ, які не відрізняються від нормативних показників для здорових дітей. Аналіз результатів інгаляційного бронхопровокаційного тесту з ацетилхоліном показав, що стан неспецифічної бронхіальної гіперчутливості мав місце в 2 активних курців, в одного пасивного курця і в одного, який не палить (<$E chi sup 2~=~15,4> <$E chi sub 01 sup 2~=~9,21> або p << 0,01) у групі дітей з еутиреоїдним станом. У дітей з гіпотиреоїдизмом під впливом тютюнового диму змін у функціональному стані чутливих рецепторів бронхів не відбувається. Серед 2 дітей, які мали підвищену активність ЩЗ (гіпертиреоїдизм), одна дитина з групи курців мала підвищену бронхіальну чутливість за результатами тесту з ацетилхоліном (p >> 0,05). Згідно з даними, зміни у функціональному стані чутливих рецепторів бронхів (холінорецепторов) у дітей, які зазнають впливу тютюнового диму, активно або пасивно, не залежать від функціонального стану ЩЗ (<$E P chi sup 2~>>~0,05>).

  Повний текст PDF - 332.556 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"