У структурі гнійно-запальних захворювань післяродовий ендометрит (ПЕ) зберігає своє лідируюче становище. Вірогідність розвитку післяпологового ендометриту після кесарева розтину зростає в 5 - 10 разів у порівнянні з мимовільними пологами і його частота не має тенденції до зниження. Актуальність проблеми ПЕ визначається не тільки значною поширеністю, економічними втратами, але і його можливими ускладненнями (неспроможність швів на матці і генералізація інфекції). Клінічна картина ПЕ на цей час характеризується пізньою маніфестацією, наявністю атипових і безсимптомних форм, яким властива невідповідність загальної реакції організму і ступеня тяжкості місцевого патологічного процесу. Провідна роль в етіології ПЕ належить умовно-патогенній мікрофлорі, в більшості випадків (90 %) наявністю строгих анаеробних неспороутворюючих мікроорганізмів, що складають нормальну мікрофлору статевих шляхів у жінок. Мета дослідження - розробка принципів активної профілактики післяпологового ендометриту у вагітних з вираженим анаеробним вагінальним дисбіозом при плануванні кесарева розтину.

  Повний текст PDF - 161.237 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"