Проанализированы результаты консервативного и оперативного лечения 194 больных с переломами дистального метаэпифиза плечевой кости (МПК). Средний возраст больных составил 50,2 года (от 19 до 89 лет), мужчин - 75 (38,7 %) и женщин - 119 (61,3 %) человек. В зависимости от способа лечения пациенты разделены на 2 группы, в каждой из которых выделена контрольная подгруппа и проведен анализ результатов лечения. Переломы распределены согласно классификации AO/ASIF: тип 13А - 15 (7,7 %) человек, тип 13В - 40 (20,7 %) и тип 13С - 139 (71,6 %). Включены экспериментальные и реовазографические исследования. Доказаны преимущества комбинированного остеосинтеза при переломах дистального МПК. Средняя длительность диспансерного наблюдения составила 39,0 - 1,0 месяцев (от 7 до 48 месяцев с момента травмы). Средняя амплитуда активных движений в локтевом суставе составила <$E 110,5~symbol С~1,2 symbol Р> (от 50 до 140), средний балл по шкале клиники Мейо - <$E 81,7~symbol С~0,9> (от 45 до 100) и шкале бальной оценки - <$E 62,7~symbol С~0,7> (от 38 до 76). Отличные функциональные результаты получены у 95 (49,0 %) больных, хорошие - у 41 (21,2 %), удовлетворительные - у 28 (14,4 %) и неудовлетворительные - у 30 (15,5 %) больных.Розглянуто проблему лікування хворих з переломами дистального метаепіфізу плечової кістки. Досліджено особливості напружено-деформованого стану дистального метаепіфізу плечової кістки й установлено, що за навантаження кисті 50,0 Н, величина напруги в зоні кісткових елементів складає 1,3 кН, що в 26 разів більше прикладеного зусилля. Виявлено, що фіксація спицями-гвинтами, пластинами та комбінованими конструкціями створює напругу від 18,7 до 95,2 кПа, а за фіксації апаратом Г. А. Ілізарова виникає напруга від 2,3 до 114,0 кПа, що може призводити до зміщення. Запропоновано спосіб комбінованого остеосинтезу у разі переломів дистального метаепіфізу плечової кістки. Визначено показання до способів лікування в залежності від типу перелому та доведено залежність розвитку ускладнень лікування від тривалості іммобілізації ліктьового суглоба. Розроблено періоди та підходи відновного лікування, встановлено залежність результатів відновного лікування від типу перелому та способу лікування.

  Повний текст PDF - 383.861 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"