Розглянуто проблеми дослідження категорії локативності, яка визначена як мовно-культурна константа, один з провідних формантів мовно-культурної картини світу українців. Фразеологія вербалізує насамперед абстракції, чуттєві уявлення, природні явища, світоустрій - це уявлення про час і простір, живе та мертве, добро та зло. Експресивність розглядається як засіб інтенсифікації сили та виразності архісеми "простір", застосовуваної у фразеології сучасної української літературної мови. До таких абстрактних уявлень зараховується і категорія локативності. Особливе місце у дослідженні відведене художньо-стилістичним засобам творення фразеосемантичної групи локативності. Також увагу приділено іронії, гумору та жарту, що визначають національну своєрідність мовно-культурного простору буття українців.

  Повний текст PDF - 110.919 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"