Обстежено 38 пацієнтів (11 жінок (28,94 %) та 27 чоловіків (71,06 %)) із віддаленими наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми (ЧМТ); вік хворих становив від 26 до 58 років (середній вік <$E43,61~symbol С~8,24> року). Уміст нейроамінокислот (глутамат, аспартат, ГАМК) у сироватці крові вимірювали за допомогою спектрофотометричного методу для вивчення їх патогенетичного впливу на формування віддалених наслідків легкої закритої ЧМТ. Показано, що в пацієнтів із віддаленими наслідками легкої закритої ЧМТ, які зазнали забій головного мозку легкого ступеня тяжкості (39,48 %), відзначаються найбільш виражені зміни вмісту нейроамінокислот, що проявляються у збільшенні рівня глутамату (<$E246,25~symbol С~21,39> мкмоль/л у порівнянні з контрольною групою - <$E112,75~symbol С~11,72> мкмоль/л) та зменшенні рівня ГАМК (<$E2,10~symbol С~1,16> мкмоль/л у порівнянні з контрольною групою - <$E6,72~symbol С~1,59> мкмоль/л). Формування віддалених наслідків легкої закритої ЧМТ супроводжувалося розладами вегетативної регуляції, що проявлялося у парасимпатичній спрямованості вегетативного тонусу, виявленій у більшості пацієнтів 1-ї групи (78,26 %) та у 86,67 % пацієнтів 2-ї групи, що може також відігравати значну роль у патогенезі захворювання й формуванні віддалених наслідків легкої закритої ЧМТ, має важливе клініко-прогностичне значення у подальшому розвитку травматичної енцефалопатії, що треба враховувати під час подальшого лікування.

  Повний текст PDF - 296.422 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"