Головний біль напруження (ГБН) - найбільш поширений у популяції тип головного болю (ГБ). Деякі дослідження показали, що м'язове напруження значно зростає із збільшенням частоти ГБН, болючість м'язів може зростати під час нападів ГБ, м'язове напруження значно зростає із збільшенням частоти ГБН. Висловлено припущення, що безперервний ноцицептивний внесок периферичних міофасціальних структур може викликати центральну сенсибілізацію і, можливо, хронізацію головного болю. Мета дослідження - вивчення особливостей больового синдрому у пацієнтів з епізодичним і хронічним головним болем напруження. Було обстежено 108 пацієнтів (55 чоловіків, 53 жінки) з діагнозами "частий епізодичний головний біль напруження" (ЕГБН) (група I, n = 64) та "хронічний головний біль напруження" (ХГБН) (група II, n = 44). Проведено клініко-неврологічне обстеження, пальпацію перикраніальних і шийних м'язів з обох боків з вирахуванням числа болючості перикраніальних м'язів (ЧБПМ) і числа болючості м'язів шиї (ЧБМШ) для кожного пацієнта та їх середнє значення в групі. Для оцінки суб'єктивної вираженості болю використовувався метод візуальної аналогової шкали (ВАШ), для якісної характеристики болю - больовий опитувальник Мак-Гілла. Пацієнти обстежених груп за інтенсивністю ГБ за ВАШ суттєво не відрізнялися, показник був у межах помірного з тенденцією до більш вираженого в групі II. В обох групах за пальпації перикраніальних і шийних м'язів з обох боків болючість у разі пальпації переважно була в межах від слабкої до помірної, крім трапецієподібного та ремінного м'язів голови, де болючість мала характер від помірної до вираженої. У групі I у порівнянні з групою II виявлено вірогідне перевищення показників ЧБПМ та ЧБМШ зліва, ЧБПМ справа і не відзначено відмінностей між ЧБМШ групи I і II справа. У пацієнтів з ЕГБН вираженість м'язової болючості знижувалася з віком, були вищими показники, що описують сенсорні та психоемоційні характеристики болю, виявлено позитивний кореляційний зв'язок між болючістю перикраніальних м'язів та інтенсивністю й частотою ГБ на місяць. У пацієнтів із ХГБН виявлено кореляційні зв'язки між інтенсивністю, середньою тривалістю ГБ за місяць і сенсорними та психоемоційними характеристиками болю, що може свідчити про залучення центральних і периферичних ноцицептивних механізмів у патогенез хронічного ГБН. Висновки: наявність м'язової болючості, сенсорні та психоемоційні характеристики болю необхідно враховувати під час планування лікувальних і реабілітаційних стратегій, що буде перешкоджати прогресуванню та хронізації ГБ і сприяти підвищенню якості життя пацієнтів.Мета роботи - вивчити особливості больового синдрому у пацієнтів із мігренню без аури (МБА) та з хронічною мігренню (ХМ). Обстежено 31 пацієнта (11 чоловіків і 20 жінок, середній вік Me (Q1 - Q3) 49 (40 - 52) років) із МБА (1-ша група, n = 20) і ХМ (2-га група, n = 11). Проводили клініко-неврологічне обстеження, пальпацію перикраніальних і шийних м'язів з обох боків із вирахуванням числа болючості перикраніальних м'язів (ЧБПМ) і числа болючості м'язів шиї (ЧБМШ) для кожного пацієнта та їх середнє значення у групі. Визначено суб'єктивну вираженість болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), якісну характеристику головного болю (ГБ). За інтенсивністю ГБ за ВАШ пацієнти суттєво не відрізнялися, показник був у межах помірного. В обох групах у ході дослідження перикраніальних і шийних м'язів з обох боків болючість під час пальпації була від слабкої до помірної, крім скроневого та ремінного м'язів шиї справа, ремінного м'яза голови та трапецієподібного м'яза зліва у пацієнтів 2-ї групи, де болючість мала характер від помірної до вираженої. Показники ЧБПМ і ЧБМШ у 1-й групі зліва та справа були в межах слабкої - помірної, у 2-й групі - помірної - вираженої хворобливості. У пацієнтів 1-ї групи показники, що описують сенсорні та психоемоційні характеристики ГБ, статистично значуще перевищували такі пацієнтів 2-ї групи. У пацієнтів 1-ї групи виявлено прямі кореляційні зв'язки між показником інтенсивності ГБ за ВАШ та афективними характеристиками ГБ, даними евалюативної шкали, в той час як пацієнти 2-ї групи демонструють прямі кореляційні зв'язки між афективними характеристиками ГБ, даними евалюативної шкали та показниками болючості перикраніальних і шийних м'язів. Зроблено висновки, що наявність м'язової болючості, сенсорні та психоемоційні характеристики ГБ необхідно враховувати під час планування лікувальних і реабілітаційних стратегій, що перешкоджатиме прогресуванню та хронізації ГБ і сприятиме підвищенню якості життя пацієнтів.

  Повний текст PDF - 297.883 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"