У наукових джерелах і дотепер недостатньо вивченими залишаються особливості відновлення рухових функцій і наслідки мозочкового інфаркту в різні періоди після його розвитку. У вітчизняній літературі результати таких досліджень не висвітлені, нечисленні також публікації іноземних авторів. Мета дослідження - вивчити особливості та закономірності відновлення втрачених рухових функцій з урахуванням ураженого артеріального басейна васкуляризації мозочка, наявних клінічних і МР-томографічних ознак перехресного мозочково-півкульного діашизу та без них у хворих із гострим ізольованим інфарктом мозочка та оцінити його функціональні наслідки на тлі комплексної терапії. У дослідження були залучені 44 пацієнти з гострим ізольованим інфарктом мозочка, 22 з яких перенесли інфаркт у басейні верхньої артерії мозочка (ВАМ), 17 - у басейні задньої нижньої артерії мозочка (ЗНАМ) і 5 - у басейні васкуляризації передньої нижньої артерії мозочка (ПНАМ). Комплексна терапія включала одночасне використання Цераксону та Актовегіну в поєднанні з антиагрегантними і дегідратаційними засобами. Відновлення рухових функцій і наслідки ізольованого інфаркту мозочка оцінювали на 14, 21 і 90-й день проспективного спостереження. Результати дослідження показали, що на тлі проведеної комплексної терапії обсяг і темпи відновлення рухових функцій та наслідки мозочкового інфаркту визначались ураженим артеріальним басейном васкуляризації мозочка і наявними ознаками феномену перехресного мозочково-півкульного діашизу: на 90-ту добу проспективного спостереження повне функціональне відновлення після інфаркту в басейні ВАМ без ознак діашизу досягнуто в 91,7 % пацієнтів, із клінічними проявами діашизу - у 70 % випадків; при інфарктах у басейні ЗНАМ - відповідно у 72,7 і 50 % спостережень; після інфаркту у басейні васкуляризації ПНАМ - 100-відсоткове відновлення функцій. Результати 3-місячного проспективного спостереження у групах дослідження незалежно від ураженого судинного басейну засвідчили, що повне функціональне відновлення після інфаркту без проявів діашизу виникало значно частіше (82,6 %) порівняно з групою хворих із наявними клінічними ознаками перехресного мозочково-півкульного діашизу (62,5 %). Одержані результати сприятимуть поліпшенню ведення та реабілітації хворих із гострим мозочковим інфарктом. Водночас важливим залишається подальше дослідження питань, що розглядаються.

  Повний текст PDF - 357.403 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"