Білокоровицька структура розташована у Північно-Західному районі Українського щита. Її ширина складає від 2 до 6 км за довжини 22 км. Структура складена слабо деформованими і метаморфізованими вулканогенно-осадовими породами, що накопичувалися між 1,98 і 1,80 млрд рр. тому. Палеопротерозойські конгломерати і пісковики структури містять незвичайну асоціацію самородного золота й алмазу. Самородне золото із білокоровицьких конгломератів різноманітне як за морфологією виділень, так і за хімічним складом, що вказує на його різну природу. Переважають дрібні ксеноморфні масивні виділення золота, багато зерен пористого золота, а також зерен золота з автоепітаксійними наростами численних кристалів вторинного золота. Ці нано-мікророзмірні кристали наростів мають різну форму: від кристалографічно неправильної до ідеальних октаедричних кристалів та їх зростків, зокрема двійників і п'ятірників октаедрів та скелетних октаедрів. За хімічним складом золото дуже різне: високо- і середньопробне, сріблисте, зі значною домішкою срібла і міді, мідисте. Переважає високопробне. Часто трапляються зростки золота і кварцу. За морфологічними і хімічними особливостями золотин та мінеральними асоціаціями виділено декілька типів самородного золота: кластогенне (мало поширене), аутигенне (переважає), в тому числі біогенне і вторинне. Білокоровицькі алмази із палеопротерозойських конгломератів Волині є найдавнішими за віком алмазами у Європі. За морфологією кристалів, ізотопним складом вуглецю і вмістом та станом домішок азоту вони є подібними до мантійних алмазів із кімберлітів і лампроїтів. Частина із них за ступенем агрегації домішок азоту має характеристики, типові для архейських алмазів (спокійні умови кристалізації, низький термальний градієнт в мантії). Інша частина білокоровицьких алмазів за ступенем агрегації домішок азоту має більш високотемпературний генезис, властивий протерозойським алмазам. Білокоровицькі алмази за середнім вмістом домішок азоту більше тяжіють до еклогітової мантійної асоціації, ніж до перидотитової. Інтенсивно зношені кристали алмазу можуть свідчити про їх тривале і далеке транспортування від корінного джерела до місця акумуляції. Корінними породами для білокоровицьких алмазів слід вважати кімберліти, лампроїти чи інші породи віком 1800 млн рр. чи більше. Найобгрунтованіша гіпотеза походження алмазів Білокоровицької структури - це модель субдукції. Наявні дані свідчать, шо Північно-Західний регіон Українського щита був утворений між 2150 і 1980 млн рр. внаслідок безперервної субдукції океанічної літосфери та поступового наростання новоствореної континентальної кори. Значні магматичні виверження, що розпочалися біля 1815 млн рр. тому, могли бути транспортером мантійного матеріалу на поверхню, у т. ч. алмазів.

  Повний текст PDF - 2.333 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"