Особливості циркону з Великовисківського сієнітового масиву (Український щит)

Герасимець, І. М.; Кульчицька, Г. О.; Гречановська, О. Є.

У сієнітах Великовисківського масиву циркон перебуває в тісній асоціації з апатитом і мінералами рідкісноземельних елементів - бритолітом, аланітом, чевкінітом, шо спричинило підвищений інтерес до цього мінералу. Кристали циркону дослідили за допомогою методу рентгенофазового аналізу (РФА) з метою порівняня їх з цирконами Азовського і Яструбецького масивів, у межах яких відомі рудопрояви Zr і REE. Порівняння цирконів за параметром ОКР (область когерентного розсіювання) показало, що за ступенем структурної однорідності кристали із сієнітів Великовисківського масиву досить близькі до мінералу з Яструбецького масиву та відрізняються від Азовського. Разом з тим, за вмістом U + Th вони порівняні з останнім і відповідають найнижчій стадії опромінення. Характерною ознакою дослідженого циркону є наявність майже на усіх дифрактограмах рефлексу кварцу в області кутів 29 = 26,5 - 27,5, а в області 20 = 16 - 25 - дифузне розсіювання рентгенівських променів, яке зазвичай спостерігається для аморфних відмін SiO2. В цирконах Азовського і Яструбецького масивів на даний час рефлексів кварцу не виявлено. Низький вміст актинідів у дослідженому цирконі не надає підстав вважати, що кварц у ньому утворився внаслідок розпаду радіаційно пошкодженого мінералу на складові оксиди, хоча аморфний SiO2 і кристалічний ZrO2 можуть утворюватися під час відпалу метаміктного циркону. Причина низького ступеня кристалічності циркону вбачається за умов кристалізації великовисківських сієнітів. Кристалізація циркону на тлі швидкого охолодження розплаву призвела до захоплення "неформульних" компонентів із подальшим їх витісненням в утворені внутрішні тріщини та за межі кристала у вигляді аморфної силікатної речовини. Нанокристали кварцу утворилися у залікованих тріщинах кристалів циркону як результат часткової розкристалізації аморфної речовини.


	Наукова періодика України		Мінералогічний журнал